Війна в Україні стала тим каталізатором, який остаточно стер грань між науковими мріями та жорсткою реальністю військового протистояння на орбіті. Те, що колись здавалося сферою виключно мирних досліджень, сьогодні швидко перетворюється на стратегічний фронт, де вирішується доля світового балансу сил.
Екс-директор Інституту космічних досліджень НАНУ Олег Федоров у розмові з РБК-Україна стверджує: світ більше не може ігнорувати загрози з космосу. Український конфлікт став тим «червоним ліхтарем», який змусив провідні держави переглянути свої доктрини. Це вже не просто дискусії експертів, а реальні документи та бюджетні рішення.
Гонка за домінуванням: США проти Китаю
Сьогодні ми спостерігаємо зародження нової космічної гонки, де головними гравцями виступають Сполучені Штати та Китай. Вашингтон чітко визначив курс на створення орбітальної інфраструктури, здатної миттєво реагувати на загрози. Пріоритети змістилися: зараз мова йде не просто про запуск ракет, а про розробку складних протисупутникових засобів, систем радіоелектронної боротьби та розвідки.
Особливістю американського підходу є тісна інтеграція приватного бізнесу у військові програми. Завдяки цьому Штати отримують доступ до найшвидших технологічних рішень, які дозволяють зберігати технологічну перевагу над конкурентами.
Європа та Росія: страх відставання та таємниці
У той час як США та Китай змагаються за лідерство, європейські країни відчувають тривогу через можливе технологічне відставання. У європейській політиці вже сформувався новий принцип: «немає оборони без космосу, і немає космосу без оборони». Це свідчить про те, що космічна безпека стала фундаментом національної безпеки країн ЄС.
Росія також активно розвиває військовий потенціал у космосі. Хоча значна частина цих програм залишається закритою для громадськості, тенденція до мілітаризації космічного простору є неспростовним фактом.
Україна: втрата потенціалу та пошук нового шляху
Для України ситуація виглядає складною. За роки війни країна втратила значну частину технологічних здобутків, а відновлення галузі поки що не стало пріоритетом держави. Хоча окремі команди, зокрема з КПІ ім. Ігоря Сікорського, продовжують працювати над супутниковими проєктами, про власні телекомунікаційні супутники поки що не йдеться.
Експерти наголошують, що для відновлення космічної галузі Україні потрібен чіткий державний план та аудит наявних потужностей. Лише консолідація зусиль дозволить повернути втрачені позиції та інтегруватися у світові космічні проєкти, такі як місячна програма NASA Artemis.