Україна, яка колись мала потужний космічний потенціал, сьогодні опинилася в ситуації, коли державна космічна програма закінчилася ще у 2018 році. Нові проєкти досі не внесені на розгляд Верховної Ради, що створює серйозні загрози для розвитку галузі та національної безпеки.
Причини блокування фінансування
Головною причиною такої ситуації став шлейф незавершених і невдалих космічних розробок минулих років. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів головний науковий співробітник, екс-директор Інституту космічних досліджень НАНУ Олег Федоров.
"Наприклад, проєкт "Антарес", співпраця з Бразилією на космодромі Алкантара та супутник "Либідь" не були успішно завершені. Спеціальна слідча комісія навіть розслідувала, куди пішли бюджетні кошти і чому нема очікуваних результатів. Але проблема не тільки в грошах - були ще й різні невдачі у розробках", - зазначив він.
Катастрофа з науковими кадрами
Хронічне недофінансування призвело до того, що в Інституті майже не залишилося молодих спеціалістів. Ставки в установі невеликі, оскільки Національна академія наук не фінансується належним чином.
"Із науковими кадрами катастрофа, а в космічній галузі - тим паче. Молоді науковці є, але їх дуже мало. Частина з них працює одразу в кількох установах. Це радше залишки кадрового потенціалу", - резюмував Федоров.
Практичне застосування космічних технологій
Попри відсутність програми Інститут космічних досліджень продовжує працювати. Установа є суто академічною, а її основна спеціалізація - "ближній космос", тобто навколоземний простір.
Робота включає фундаментальні дослідження, розвиток ІТ-технологій, вивчення космічної плазми, боротьбу з космічним сміттям та проєкти стикування на орбіті.
Під час війни науковці фокусуються на прикладних цивільних завданнях відбудови, розвитку, моніторингу та аналізу збитків.
"За останні роки виконали багато робіт, пов’язаних із півднем України: аналізом наслідків підриву Каховської ГЕС, процесів опустелювання та інших екологічних змін. Також займаємося оцінкою стану земель, їхньою класифікацією, моніторингом сходів і процесів деградації ґрунтів. Співпрацюємо з Гідрометцентром та профільними інститутами щодо прогнозів врожайності", - розповів Федоров.
Дані інституту використовують Держстат і Мінекономіки, проте повноцінної системи прогнозування на національному рівні немає, адже для цього потрібна підтримка держави та великі ресурси.
При своїх дослідженнях Інститут використовує супутникові дані європейського групування Sentinel, зрідка NASA та приватних компаній.