Сучасна війна — це не лише бій на передовій, але й складна розвідка в космосі. Саме завдяки супутниковим системам українські військові вміють миттєво реагувати на загрози, що виникають на території ворога. Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій Повітряних Сил ЗСУ, розкрив деталі того, як саме працює система раннього попередження щодо запусків ракет з полігону Капустин Яр.
Супутники бачать те, що невидиме для ока
Ключовим інструментом моніторингу є супутникове спостереження. Будь-який старт балістичної ракети супроводжується колосальним викидом енергії. Для розвідки це виглядає як потужний тепловий спалах, який неможливо приховати. Саме цей сигнал стає «червоним прапорцем» для системи безпеки України.
Ігнат зазначає, що ворог може попереджати про навчання або перекриття повітряного простору, але на такі повідомлення не можна покладатися. Росія може здійснити пуск в будь-який момент, і єдиний спосіб дізнатися про це — фіксація теплового сліду.
Імітація чи реальна загроза?
Ситуація ускладнюється тим, що з Капустин Яру запускають не лише новітні гіперзвукові ракети «Орєшнік». Звідти ж вилітають «Іскандери» та ракети С-400. У перші секунди після старту визначити конкретну модель зброї майже неможливо.
Більше того, окупанти часто проводять імітаційні пуски. Це робиться для тестування техніки або з метою психологічного тиску. Через це система може спочатку дати сигнал тривоги, який пізніше виявиться хибним. Проте, як наголосив військовий, ризикувати життям недопустимо — кожен спалах на екранах моніторів розвідки має сприйматися як реальна загроза.
Аналіз намірів противника
Українські фахівці не просто реагують на події, а й аналізують наміри ворога заздалегідь. Шукаючи непрямі ознаки підготовки до атаки, вони намагаються вчасно підготувати засоби ППО та попередити цивільних. Точне підтвердження типу ракети, наприклад, чи це саме «Орєшнік», можливе лише після збору додаткових даних.
Яскравим прикладом такої роботи стала ніч на 24 травня. Під час масованої атаки на Київщину, коли було випущено сотні дронів та ракет, українська розвідка зафіксувала можливі пуски двох «Орєшніків». Одна з ракет вийшла з ладу ще на початковому етапі та впала на окуповану територію Донецької області, що підтвердило високу точність моніторингу ситуації.