---
title: "22 масштабні похолодання за 11 700 років: вчені пов'язали глобальні кліматичні зміни з вулканічними виверженнями"
description: "Дослідники, опублікувавши роботу в Nature Communications, встановили, що 22 глобальні похолодання за останні 11 700 років були спровоковані потужними вулканічними виверженнями, які викинули сірку в стратосферу."
date: 2026-08-23T05:14:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/22-masshtabni-pokholodannya-za-11700-rit-vcheni-povyazali-klimatichni-zminy-z-vulkanichnymi-vyverzhennyamy
tags: [volcanic-eruptions, climate-change, nature-communications, paleoclimate, sulfur-aerosols, global-cooling, glaciers, stratosphere]
publisher: "XAB.info"
---

# 22 масштабні похолодання за 11 700 років: вчені пов'язали глобальні кліматичні зміни з вулканічними виверженнями

![Вулканічне виверження зі стовпом диму й попілу, пов'язаним із глобальними кліматичними охолодженнями](https://xab.info/media/2026/08/23/22-masshtabnyh-poholodaniya-za-11700-let-uchonye-svyazali-klimaticheskie-sdvigi-s-vulkanicheskimi-izvergeniyami/22-masshtabnyh-poholodaniya-za-11700-let-uchonye-svyazali-klimaticheskie-sdvigi-s-vulkanicheskimi-izvergeniyami-1.webp)

## 🎯 Key Points

- За останні 11 700 років Земля пережила 22 масштабні похолодання, в більш ніж 80% випадків збігшихся за часом з потужними вулканічними виверженнями
- Ключовим фактором тривалого охолодження є не попіл, а викид сірки в стратосферу, що формує аерозолі, які відбивають сонячне світло
- Каскадний механізм включає розширення морського льоду, уповільнення атлантичної циркуляції та зміщення тропічного поясу опадів на південь
- Прогноз наслідків подібного виверження в умовах антропогенного потепління залишається невизначеним

Наукова команда, результати роботи якої опубліковані в журналі Nature Communications, представила комплексний аналіз кліматичних аномалій епохи Голоцену. Дослідники встановили, що за останні 11 700 років Земля пережила 22 масштабні похолодання, і в більш ніж 80 відсотків випадків їхня хронологія точно збігалася з періодами потужних вулканічних вивержень. Для реконструкції картини вчені відновили хронологію 51 великого виверження за 12 000 років і зіставили її з зафіксованими в геологічних архівах періодами розширення гірських льодовиків. Збіг виявився статистично значущим: просування льоду в переважній більшості випадків припадало на часовий інтервал, що безпосередньо наступав за вулканічною подією.

### Попіл не головний: чому сірка визначає тривалість похолодання

Ключовий висновок роботи полягає в тому, що звичне уявлення про вулканічний попіл як про головний кліматичний фактор є спрощенням. Попіл осідає на поверхню відносно швидко і чинить лише короткочасний вплив. Істинним «рушійним двигуном» тривалих похолодань, за даними дослідників, є викид сірки в верхні шари атмосфери — у стратосферу. Сірчані аерозолі, потрапляючи на цю висоту, ефективно відбивають сонячне світло і запускають первинне охолодження поверхні. При цьому самі сірчані частинки вимиваються з атмосфери за кілька років, проте система вже встигає перейти в новий стан, який підтримує низькі температури протягом десятиліть і навіть століть.

### Каскадний механізм: від стратосфери до зміщення дощових поясів

Вчені описали багаторівневий сценарій, за яким розгортається тривале похолодання. На першому етапі сірка потрапляє в стратосферу і різко знижує температуру в Північній півкулі. На другому — площа арктичного морського льodu зростає: світла поверхня льоду відбиває ще більше сонячних променів, посилюючи ефект охолодження. Третій етап пов'язаний зі зміною океанічних течій: розширення льоду блокує теплообмін між океаном і атмосферою і уповільнює циркуляцію води в Північній Атлантиці. На четвертому етапі тропічний пояс опадів зміщується на південь, що призводить до тривалого посушливого і холодного клімату на півночі. Саме інерція океану і морського льоду, що реагують на порядок повільніше, ніж атмосфера, забезпечує «пам'ять» системи і дозволяє гірським льодовикам значно розширюватися.

### Історичні прецеденти: Самалас і Тамбора

Дослідники надали конкретні історичні приклади, що підтверджують описаний механізм. Найяскравіше він проявився після виверження вулкана Самалас у 1257 році — одного з найпотужніших за останні тисячоліття, — а також після виверження Тамбори в 1815 році, наслідки якого призвели до так званої «року без літа» 1816-го. В обох випадках викид сірки в стратосферу запустив каскад кліматичних змін, зафіксованих в історичних і палеокліматичних записах.

### Чому прогноз для сучасності залишається невизначеним

Попри ясність механізму в умовах «природного» клімату Голоцену, вчені застерігають від прямих екстраполяцій на сучасність. Антропогенне глобальне потепління і зміна складу атмосфери зробили сучасний клімат суттєво відмінним від того, в якому формувалися описані закономірності. Поки невідомо, чи зможе потужне виверження в XXI столітті зупинити тренд потепління, чи лише тимчасово збить глобальну температурну динаміку, після чого система повернеться до наростаючого нагрівання. Ця питання, за оцінкою авторів, залишається відкритим і потребує подальших досліджень з урахуванням поточних антропогенних факторів.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Земля пережила 22 глобальні замерзання: вчені знайшли справжню причину](https://www.rbc.ua/ukr/news/zemlya-perezhila-22-globalni-zamerzannya-1787136906.html) - РБК-Украина ссылается на публикацию в Nature Communications. Все ключевые цифры (22 похолодания, 51 извержение, 80% совпадений, 11 700/12 000 лет) и механизм каскадного охлаждения изложены последовательно и не противоречат друг другу. Исторические примеры (Самалас 1257, Тамбора 1815) соответствуют общедоступным данным.

## ❓ FAQ

### Q: Скільки масштабних похолодань пережила Земля за останні 11 700 років?
**A:** За даними дослідження, опублікованого в Nature Communications, за останні 11 700 років Земля пережила 22 масштабні похолодання. В більш ніж 80 відсотків випадків їхня хронологія збігалася з періодами потужних вулканічних вивержень.

### Q: Чому саме сірка, а не попіл, є головним фактором похолодання?
**A:** Вулканічний попіл осідає на поверхню відносно швидко і чинить лише короткочасний вплив. Сірка ж, потрапляючи в стратосферу, формує аерозолі, які відбивають сонячне світло і запускають первинне охолодження. Хоча сірчані частинки вимиваються з атмосфери за кілька років, океан і морський лід реагують повільніше і підтримують низькі температури десятиліттями.

### Q: Як працює каскадний механізм тривалого похолодання?
**A:** Сірка потрапляє в стратосферу і знижує температуру в Північній півкулі. Площа арктичного льоду зростає, відбиваючи більше сонячного світла. Розширення льоду блокує теплообмін і уповільнює циркуляцію в Північній Атлантиці. Тропічний пояс опадів зміщується на південь, що призводить до тривалого холодного і посушливого клімату на півночі.

### Q: Чи зможуть вчені спрогнозувати наслідки потужного виверження в сучасних умовах?
**A:** Вчені застерігають, що прогноз значно складніший, ніж для умов природного клімату Голоцену. Через антропогенне потепління і зміну складу атмосфери невідомо, чи зупинить виверження тренд потепління, чи лише тимчасово збить температурну динаміку.

### Q: Які історичні виверження наведені як приклади?
**A:** Дослідники вказали на виверження вулкана Самалас у 1257 році та Тамбори в 1815 році. Обидві події призвели до масштабних кліматичних змін, зафіксованих в історичних і палеокліматичних записах.