Власник відеокарти Gigabyte GeForce RTX 5090 Aorus Xtreme Waterforce, не задовольнившись штатною системою рідинного охолодження, вирішив довести охолодження до абсурду: у корпус було встановлено одразу 30 вентиляторів. Про незвичний підхід він розповів на форумі Reddit, опублікувавши фотографії внутрішньої частини системи та результати бенчмарків. На знімках самі вентилятори не видно, зате наочно демонструється масштаб «кабельного хаосу» — пучки дротів, обмотки та роз'єми, які автор акуратно позначив кольоровими мітками, щоб не заплутатися.

Як влаштована система: корпус, кріплення та керування

За основу ентузіаст взяв корпус Corsair 7000D Airflow, який завдяки габаритам і сітчастій конструкції дозволяє розмістити велику кількість повітряних потоків. Вентилятори кріпляться на магнітних кронштейнах, а їхня швидкість обертання контролюється окремою системою керування: кожен вентилятор працює на власних обертах, створюючи спрямований додатковий потік повітря через радіатор штатної рідинної системи відеокарти. Такий підхід дозволяє «продути» радіатор сильніше, ніж це можливо в стандартній конфігурації, не втручаючись в електричні параметри самої плати.

Результати тестів: температури та бали 3DMark

За опублікованими даними, у стандартному режимі роботи — без зниження напруги та без розгону — RTX 5090 утримувала середню температуру 33 °C у Steel Nomad, набравши 14 938 балів при 149,38 FPS. У Time Spy Extreme результат склав 23 899 балів при середній температурі 35 °C, а у звичайному Time Spy відеокарта показала 39 718 балів, нагрівшись у середньому до 32 °C. Таким чином, у діапазоні 32–35 °C система працювала протягом усіх тестів, що для флагманського прискорювача під повним навантаженням є дуже низьким значенням.

Що кажуть моніторинг і порівняння з іншими збірками

Моніторинг показав, що пам'ять GDDR7 працювала на швидкості 28 Гбіт/с і в тривалих навантаженнях нагрівалася максимум до 49 °C, а частота графічного ядра досягала 3052 МГц. Порівняно з іншими власниками RTX 5090, чиї результати зібрані в таблицях 3DMark, така нестандартна система охолодження дала приріст продуктивності майже на 7%. Це не абсолютний рекорд, але важливо, що приріст отримано без зміни штатних параметрів живлення та напруги — тобто суто за рахунок термічного запасу.

Ціна експерименту: громіздкість і шум

Головний компроміс проекту — візуальна та акустична «ціна» результату. Тридцять вентиляторів, магнітні кріплення та пучки дротів роблять збірку вкрай громіздкою, а робота безлічі вентиляторів на різних обертах навряд чи може бути тихою. Рішення явно не для тих, хто цінує акуратну збірку та тишу, але як інженерний експеримент воно наочно показує, наскільки великий термічний потенціал ще не розкритий у флагманських відеокарт при грамотному повітряному потоці.