Канада переживає справжній бум заявок на громадянство, і рушійною силою цього процесу стала не лише внутрішня політика, а й геополітична тривога за океаном. Після того як суди визнали старі обмеження неконституційними, двері країни відчинилися для тих, чиї предки покинули її століття тому. Однак статистика останніх місяців показує, що головним бенефіціаром цих змін стали громадяни США, які шукають притулку від внутрішньої нестабільності.

Скасування обмежень і закон C-3

До недавнього часу отримання канадського громадянства за походженням (jus sanguinis) було доступним лише першому поколінню, народженому за кордоном. Це правило, яке обмежувало права нащадків емігрантів, було скасоване судами як неконституційне. Після цього було прийнято законопроєкт C-3, який кардинально змінив правила гри.

Тепер право на громадянство мають не лише діти канадців, а й онуки, і навіть правнуки. Це відкрило шлях для людей, чиї родичі емігрували ще в 1800-х роках. Результат не змусив себе чекати: лише за перші три місяці дії нових положень імміграційна служба Канади (IRCC) видала 4075 свідоцтв про громадянство.

Американський фактор: страх як двигун міграції

Хоча законодавчі зміни стосувалися вихідців із 44 країн світу, статистика показує явний перекіс у бік сусідів з півдня. Сполучені Штати впевно очолюють список країн, звідки надходять заявки. Уряд вже схвалив 1955 заявок від осіб, народжених у США. Для порівняння: на другому місці Мексика з 900 успішними заявками, а Велика Британія представлена лише 140 заявниками.

Чому саме американці? Імміграційний адвокат із Монреалі Ліза Міддлмісс, яка працює в цій сфері, підтверджує, що політична ситуація в США стала головним каталізатором. На її думку, переважна більшість клієнтів — американці, які розглядають канадський паспорт як надійний «план Б».

«У деяких випадках це бажання мати запасний варіант на випадок, якщо, на їхню думку, ситуація погіршиться... у інших випадках вони сприймають це як термінове питання», — зазначає адвокат. Багато громадян США хвилюються за майбутнє своїх дітей і шукають безпеки в країні, яка традиційно асоціюється зі стабільністю та соціальним добробутом.

Бум бюрократії та архівний колапс

Можливість отримати паспорт «за предками» привернула увагу тисяч людей, але шлях до канадського паспорта виявився тернистим. Заявники зобов'язані надати неспростовні докази свого походження, що часто вимагає глибокого занурення в сімейну історію. Документи про народження та шлюб предків часто зберігаються в архівах провінцій Онтаріо та Квебек.

Масовий запит на ці документи створив серйозне навантаження на державні служби. Прес-секретар уряду Квебеку Катрін Пулен повідомила, що лише з січня відомство отримало 3800 запитів на архівні документи від іноземців. Це викликало значні затримки: час очікування підтвердження громадянства зріс із звичних п'яти місяців до дванадцяти.

Зараз у черзі на розгляд в IRCC перебуває понад 70 тисяч заявок. Бюрократична машина намагається адаптуватися до нових реалій, але юристи та чиновники ледве встигають обробляти потік звернень.

Інші обличчя міграції: від старих правил до нових реалій

Попри ажіотаж навколо нового закону, старі правила продовжують діяти. Згідно з ними, підтвердження громадянства першого покоління отримали ще 13 310 осіб. Це свідчить про глобальний інтерес до канадської стабільності, який не обмежується лише політичними біженцями зі США.

Однак еміграція до Канади — це не лише романтика гір і озер. Країна змінює правила гри і для тих, хто вже перебуває на її території. Нещодавно було змінено правила для біженців: тепер, наприклад, українським переселенцям доведеться платити з власної кишені за деякі медичні послуги.

Експерти та самі емігранти нагадують, що Канада — це не «красива Європа». У країни є свої недоліки, з якими доводиться стикатися новим жителям. Тим не менш, для тисяч людей, особливо зі США, цей «недостатній» варіант зараз виглядає найнадійнішим порятунком у нестабільному світі.