Питання про те, наскільки ефективно працюють міжнародні санкції проти російського військово-промислового комплексу, знову стало предметом гострої дискусії. Повноважний представник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк представив дані, які свідчать про те, що Москва продовжує активно виробляти нові ракети, використовуючи як імпортну, так і власну електроніку.
Ключовим доказом стали результати дослідження уламків ракет, застосованих Росією 24 травня під час ударів поблизу Білої Церкви. Експерти детально вивчили конструкцію касетного «Іскандера-М» та ракети «Орешник», виявивши в них компоненти свіжого виробництва.
Глобальний ланцюжок постачань у «Іскандері»
Аналіз касетної ракети «Іскандер-М» виявив наявність електронної компонентної бази, виробленої в країнах, які ввели суворі обмеження на торгівлю з РФ. В уламках були знайдені деталі виробництва США, Тайваню, Швейцарії, Японії та Китаю.
Особливу увагу Власюк звернув на дати виробництва цих компонентів. Частина електроніки була виготовлена у 2024 та навіть у 2025 роках. Це прямо вказує на те, що канали постачання сучасних технологій у російський ВПК продовжують функціонувати, попри санкційний тиск.
Роль білоруської промисловості
Важливу роль у забезпеченні російської зброї відіграють білоруські заводи. Власюк підкреслив, що продукція підприємств «Інтеграл» та «Транзистор» регулярно зустрічається в сучасних ракетах РФ. Білоруські компоненти були виявлені як в «Іскандері-М», так і в інших зразках, причому багато з них також належать до 2024–2025 років.
Це свідчить про глибоку інтеграцію виробничих ланцюжків і те, що Мінськ залишається ключовим постачальником електроніки для російських військових потреб.
«Орешник»: ставка на власне виробництво
Ситуація з ракетою «Орешник» виявилася іншою. На відміну від «Іскандера», в цій ракеті всі ідентифіковані деталі були вироблені виключно на російських та білоруських заводах. Раніше виникали питання щодо наявності в «Орешнику» іноземних компонентів, але Власюк допускав, що в конкретному екземплярі, застосованому 24 травня, вони можуть відсутні.
Тим не менш, і тут простежується тенденція до використання найновіших технологій. Більше половини деталей в «Орешнику» були виготовлені у 2023–2024 роках, а деякі компоненти датовані 2025 роком.
Висновки: не старі запаси, а нове виробництво
Підсумовуючи дані, Владислав Власюк зробив однозначний висновок: йдеться не про розпродаж старих складських запасів, а про тривале виробництво ракет із застосуванням нової електронної компонентної бази. Москва активно нарощує випуск озброєння, спираючись на власну та білоруську промисловість, а також на канали імпорту, які поки не вдалося повністю перекрити.
