Тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) стала, за оцінкою естонських експертів, історичною подією дипломатії: вперше глави цих трьох держав провели переговори у подібному форматі. Водночас, як підкреслюють аналітики, конкретних домовленостей за підсумками зустрічі досягнуто не було. Радник канцелярії президента Естонії з питань безпеки Райнер Сакс зазначив, що спочатку й не планувалося досягати будь-яких конкретних цілей — важливішими були двосторонні переговори країн віч-на-віч.

Формат важливіший за підсумки: що обговорювали і чого не обговорювали

За словами Сакса, США та Росія хотіли трохи поговорити про конфлікт в Україні, однак Китай, за його оцінкою, певною мірою не був у цьому зацікавлений. «Можливо, сторони обмінялися на цю тему кількома фразами, проте жодних реальних переговорів щодо цього питання не проводилося», — пояснив він. Паралельно з тристороннім форматом відбулися двосторонні зустрічі: між США і Росією, між Росією і Китаєм, а також між Китаєм і США. Таким чином, реальний зміст дипломатії саміту, на думку експерта, полягав не в спільній заяві, а в серії закритих двосторонніх контактів.

Сакс: Путін зумів переконати Трампа у намірі завершити війну

Естонський радник з безпеки стверджує, що Володимир Путін зумів переконати Дональда Трампа у своєму намірі завершити війну. «Після подібних зустрічей це завжди відбувається. Я не сумніваюся, що президент Росії досі здатний впливати на президента США. Можливо, йдеться не стільки про конкретний вплив з метою змусити його зробити якісь кроки, скільки про спробу переконати американського президента в тому, що Росія зацікавлена в мирній угоді і справді прагне миру. Досі президент США сприймав ці заяви доволі некритично. У цьому й полягає вплив», — заявив Сакs. За його оцінкою, саме здатність формувати сприйняття в американського лідера і є суттю російського впливу в цьому контексті.

Кальюлайд: Трамп втратив вплив — у Європі та в США

Депутат Рійгікогу Раймонд Кальюлайд, навпаки, оцінив підсумки саміту як втрату впливу Трампа як у Європі, так і в США. За його словами, річ у тім, «як він говорив, з ким і де». «Америка завжди хотіла показувати себе найважливішим, найбільшим, найсильнішим і найвпливовішим гравцем. Проте зараз усе виглядало так, ніби він прийшов на прийом до китайського лідера. Зустріч пройшла в Китаї. Та й сама атмосфера створювала враження, ніби люди прийшли пояснити Сі Цзіньпіну, що вони роблять і як збираються вирішувати світові проблеми», — заявив депутат. Отже, естонські аналітики розходяться в акцентах: для одного з них ключовим є вплив Путіна на Трампа, для іншого — втрата США іміджу провідного гравця на тлі китайського господаря майданчика.

Спільна декларація та контекст «енергетичного перемир'я»

За підсумками зустрічі лідерів Росії, США та Китаю було оприлюднено їхню спільну декларацію, що зафіксувала загальні підходи до реформування ООН, до питання юрисдикції Міжнародного кримінального суду — при тому що жодна з цих країн не визнає юрисдикцію МКС, — а також до зниження ядерних ризиків. Додатковий контекст дають матеріали естонських ЗМІ, що посилаються на Reuters: за їхніми даними, прихованим мотивом низки кроків Трампа є повернення Росії за стіл переговорів, а «енергетичне перемир'я» та угода щодо дизельного пального розглядаються як інструмент пом'якшення умов Москви для припинення бойових дій. На цьому тлі, за повідомленнями, українська сторона заявляла, що після оголошення «енергетичного перемир'я» українська армія не атакувала енергетичні об'єкти в Росії, тоді як Росія, за її словами, продовжила атаки на енергетичну інфраструктуру України.