У Печерському районному суді Києва завершилося ключове засідання щодо справи про загибель Анастасії Березовської. Суд задовольнив клопотання Офісу Генерального прокурора та обрав міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави для двох фігурантів: діючого офіцера Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) Владислава Реута та цивільної особи Віталія Жиковича.

Рішення прийнято на тлі розслідування обставин виявлення тіла загиблої 3 липня в лісосмозі під Києвом. Слідство встановило, що Березовська перебувала в полі зору міжнародних правоохоронних органів за підозрою у причетності до підриву автомобіля українського бізнесмена Вадима Ермолаєва у Монако 29 червня 2026 року.

Аргументи захисту: «Патріотичний обов'язок» проти закону

Під час засідання адвокат Анатолій Іванов, який представляє інтереси Віталія Жиковича, намагався оскаржити кваліфікацію дій своїх довірителів. Захист наполягає на тому, що інкриміноване діяння не може бути розцінене як класичне кримінальне правопорушення. На думку адвоката, мова йде про «усунення комбатанта або ворожого елемента» в умовах воєнного стану.

Юрист аргументував свою позицію тим, що звинувачення офіцера військової розвідки у протиправних діях може негативно вплинути на моральний дух військовослужбовців та добровольців. Крім того, захист підкреслює цивільний статус Жиковича, стверджуючи, що він не міг впливати на рішення кадрового офіцера.

Позиція обвинувачення: змову та усунення свідка

Органи досудового розслідування — Національна поліція та СБУ — спільно з прокуратурою дотримуються іншої точки зору. Слідство наполягає на кваліфікації дій як умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою.

Згідно з версією обвинувачення, безпосередньо кульові поранення завдав Владислав Реут, тоді як Жикович координував дії на місці. Як мотив розглядається усунення Березовської як небажаного свідка за іншими фінансовими та кримінальними провадженнями. Слідчі зафіксували великі транзакції з криптогаманців Жиковича на рахунки загиблої незадовго до інциденту в Монако, що, на їхню думку, підтверджує корисливий мотив.

Версії фігурантів та позиція відомств

Владислав Реут частково заперечує версію слідства. Він стверджує, що не знав про наміри свого супутника і не планував вбивство. На словах офіцера, зброю застосував особисто Жикович, а сприяння в приховуванні доказів та похованні тіла Реут надавав примусово, під фізичною загрозою в адрес своєї родини.

Керівництво профільних спецслужб — ГУР МО та СБУ — виступило з офіційними заявами, повністю підтримуючи позицію слідства. Відомства підкреслили, що дії Реута та Жиковича були виключно особистою ініціативою («самодіяльністю») і не мали відношення до виконання офіційних спеціальних операцій чи державних завдань.

Правовий контекст: чому «самодіяльність» карається законом

Судовий дискусія виявила фундаментальну суперечність між уявленнями про «справедливість» в умовах війни та буквою закону. Згідно з Кримінальним кодексом України, правомірним знищенням противника визнаються виключно дії військовослужбовців у зоні ведення бойових дій і лише в рамках виконання законних наказів командування.

Самостійне здійснення правосуддя, так звана «розправа» або ліквідація осіб на мирній території, не підпадає під норми Міжнародного гуманітарного права. Такі дії кваліфікуються як загальнокримінальне правопорушення проти життя та здоров'я людини. Санкція за подібні діяння передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі, незалежно від статусу жертви чи мотивів виконавців.