Армія проти політиків: рейтинг довіри в Україні 2026 року та позиція суспільства щодо Донбасу

У серпні 2026 року в суспільній свідомості України зафіксовано значний зсув у ієрархії довіри до публічних осіб. Згідно з останніми даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), громадяни все частіше звертають свій погляд на професіоналів оборонної сфери, надаючи їм перевагу перед традиційними політиками. Опитування, проведене в умовах триваючого конфлікту, виявило, що військові та представники силових структур посідають лідерські позиції в рейтингах авторитету, тоді як політичні еліти демонструють нижчі показники підтримки.

Лідери рейтингу: Залужний, Федоров та Буданов

Абсолютним лідером у списку довіри став екс-головнокомандувач Збройних Сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. Йому довіряють 66% опитаних, що на 42 відсоткові пункти перевищує рівень недовіри (24%). Залужний утримує статус найбільш авторитетної фігури, що символізує військовий опір та дипломатичну стійкість. На другому місці розташувався екс-міністр оборони Михайло Федоров із показником довіри 63%. Примітно, що саме у Федорова спостерігається найкращий баланс довіри та недовіри — плюс 47 відсоткових пунктів (16% не довіряють). Соціологи відзначають суттєве зростання його популярності порівняно з травневими показниками, що пов'язують з його активною позицією та роллю у реформуванні сектору безпеки.

Трійку лідерів замикає керівник Служби військової розвідки (СВР) Кирило Буданов. Йому довіряють 61% респондентів, тоді як 22% висловили недовіру. Високі позиції Буданова підтверджують тезу про те, що в умовах війни українці цінують ефективність та рішучість силовиків вище, ніж політичні обіцянки. На відміну від них, президент Володимир Зеленський посідає четверте місце з показником довіри 56% при рівні недовіри 38%. Баланс довіри глави держави становить плюс 18 пунктів, що свідчить про стабільну, але не абсолютну підтримку його курсу.

Політичний розкол та низькі рейтинги

У нижній частині рейтингу опинилися фігури, що асоціюються з традиційною партійною політикою. У групу з від'ємним балансом довіри потрапили волонтер Сергій Притула, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, депутат Олексій Гончаренко та п'ятий президент України Петро Порошенко. Найнижчим рейтингом користується Петро Порошенко: йому довіряють лише 20% українців, тоді як 76% не довіряють. Його баланс довіри становить мінус 56 пунктів, що є найнижчим показником серед усіх опитаних публічних осіб. Це свідчить про глибокий розкол у суспільстві та відсутність довіри до політичних фігур минулого, які асоціюються з довоєнним періодом.

Також в опитуванні були опитані харківський мер Ігор Терехов (47% довіряють) та командир Третього армійського корпусу Андрій Бєлецький (37% довіряють). Однак у випадку з Бєлецьким значна частина респондентів (40%) заявила, що не знає цієї людини, що вказує на недостатню медійну активність деяких військових лідерів порівняно з топ-менеджерами оборонної сфери.

Питання територіальної цілісності: позиція суспільства

Окрім рейтингів особистостей, соціологи зафіксували жорстку позицію українського суспільства щодо питання територіальних поступок. Шість із десяти опитаних (60%) вважають категорично неприйнятною передачу всього Донбасу під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки. Частка тих, хто готовий піти на такий крок, становить 33%, що порівняно з квітнем 2026 року демонструє зниження. Це говорить про те, що, попри втому від війни, попит на повну територіальну цілісність залишається домінуючим.

Особливу увагу соціологи приділили жителям Києва. Навіть після масованих ракетних атак готовність столиці до територіальних поступок знизилася з 34% до 26%. У той же час частка категоричних противників поступок у столиці зросла з 62% до 69%. Це свідчить про те, що безпосередня загроза безпеці не послаблює патріотичні настрої, а, навпаки, консолідує суспільство навколо ідеї захисту кордонів.

Суперечливі дані

При аналізі даних слід враховувати відмінності в методології та інтерпретації, які виникають при порівнянні різних джерел. Тоді як КМІС фіксує стабільність рейтингу Зеленського (56%), низка інших аналітичних центрів та незалежних спостерігачів вказують на те, що на фоні протестних настроїв та економічних труднощів реальна підтримка президента може бути нижчою. Наприклад, деякі джерела (ID 2, ID 3) відзначають, що довіра до Зеленського «практично не змінилася», але при цьому акцентують увагу на зростаючій прірві між очікуваннями суспільства та діями влади. Крім того, існує розбіжність у датах публікації: деякі дані стосуються травня 2026 року, а інші — серпня, що вимагає обережності при порівнянні динаміки.