Міжнародна група астрономів під керівництвом Сільвії Онорато з NSF NOIRLab оголосила про виявлення найдавнішої та найкомпактнішої пари квазарів в історії спостережень. Об'єкт, що отримав каталожне позначення J1602+4228AB та гавайське ім'я Nāpōwawāʻenakaulua, існує в епоху космічного світанку — лише через 900 мільйонів років після Великого вибуху. Результати дослідження опубліковані в рецензованому журналі The Astrophysical Journal Letters у 2026 році. Відкриття ставить під сумнів усталені моделі формування надмасивних чорних дір і розвитку галактик у перші мільярди років існування Всесвіту.
Як вдалося розрізнити два тіла на відстані 13 мільярдів світлових років
Первинне виявлення пари було виконано в межах програми Aether з використанням спектрографа космічного телескопа James Webb (JWST), під час якого було охоплено понад 200 квазарів. Однак для підтвердження того, що йдеться саме про два окремі об'єкти, а не про одне викривлене джерело, команда переключилася на наземний телескоп Gemini North, встановлений на вулкані Мауна-Кеа на Гаваях. Завдяки винятково сприятливим метеорологічним умовам і високій прозорості атмосфери вченим вдалося завершити верифікацію за дві ночі спостережень — термін, який для подібних завдань вважається рекордно коротким.
Чому існування цієї пари суперечить моделям
Згідно зі стандартною космологічною картиною, у перші мільярди років після Великого вибуху активні галактики поступово формували перші надмасивні чорні діри у своїх центрах. Процес росту передбачався тривалим і поетапним. Пара Nāpōwawāʻenakaulua, однак, демонструє масштаби, які неможливо пояснити в межах наявних теоретичних моделей: дві надмасивні чорні діри, що знаходяться в тісному орбітальному сусідстві, вже до 900-мільйонного року Всесвіту досягли розмірів, для яких, за розрахунками, було б потрібно значно більше часу. Дослідники прямо вказують, що на цей момент не існує остаточного теоретичного пояснення того, як одинична гігантська чорна діра могла набрати таку масу настільки рано, не кажучи вже про пару таких об'єктів у тісному сусідстві.
Гіпотеза «щільний район» раннього Всесвіту
Як робоче пояснення автори роботи висувають гіпотезу про те, що Nāpōwawāʻenakaulua сформувалася в ділянці раннього Всесвіту з аномально високою щільністю баріонної матерії. У такому середовищі взаємодія галактик могла одночасно прискорювати народження нових зірок і подачу речовини на чорні діри, створюючи умови для надшвидкого росту. Тим не менш, ця гіпотеза залишається припущеною: вона не підтверджена прямими спостереженнями і не вбудована в загальноприйняті симуляції формування галактик. Саме тому пара квазарів являє собою рідкісну можливість для астрофізиків переглянути уявлення про те, як формувалися галактики і розвивався ранній Всесвіт.
Контекст: серія аномальних відкриттів раннього Всесвіту
Виявлення J1602+4228AB не є ізольованим. У 2026 році астрономи вже повідомляли про низку об'єктів у ранньому Всесвіті, параметри яких виходять за рамки стандартних моделей — у тому числі про надзвичайно яскраві червоні джерела з прихованими всередині чорними дірами. Сукупність таких знахідок вказує на те, що наші уявлення про швидкість і механізми росту надмасивних чорних дір у перші сотні мільйонів років після Великого вибуху, ймовірно, потребують суттєвої ревізії. Подальші спостереження JWST і наземних телескопів нового покоління, за очікуваннями дослідників, дозволять уточнити параметри пари і, можливо, виявити додаткові приклади подібних систем.
