Дрон-атака на Ан-124 у Лейпцигу: слідчі вийшли на двох підозрюваних із зв'язками з Росією

Німецькі органи правопорядку встановили особовості двох підозрюваних у підготовці нападу на український транспортний літак у аеропорту Лейпцига. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на видання Sueddeutsche Zeitung. За даними слідства, обидва фігуранти мають зв'язки з Росією: один — чоловік російського походження з латвійським паспортом, другий — громадянин Білорусі, який також має паспорт РФ. Як стверджує видання, саме ці двоє брали участь у плануванні атаки на початку серпня 2026 року.

Хто фігуранти справи

За версією прокуратури, латвійський громадянин російського походження має зв'язки з російською розвідкою. Ймовірно, він в'їхав до ФРН наприкінці липня через берлінський аеропорт BER, а потім на орендованому автомобілі перемістився до Лейпцига. За два дні до невдалої атаки дроном підозрюваний, за даними слідства, знову покинув Німеччину. Другого фігуранта встановили за слідами ДНК, виявленими на місці події: він в'їхав до країни за італійською туристичною візою та має паспорти Білорусі та Росії. При цьому, як зазначають джерела, слідчі скептично оцінюють перспективи притягнення обох до кримінальної відповідальності.

Як, за версією слідства, планувалася атака

Експерти Федерального управління кримінальної поліції (BKA) вважають, що зловмисники планували залучити під час атаки більше дронів, ніж вважалося раніше. Це свідчить про більш масштабний, ніж спочатку припускалося, характер підготовки. Німецький міністр внутрішніх справ Александр Добріндт заявив, що спроба нападу була «професійно спланована» та здійснена «з високою мірою технічної експертизи та значними організаційними зусиллями». За його словами, отримані висновки вказують на осіб, які діяли «від імені російських державних органів», яких він назвав «агентами низького рівня».

Офіційна позиція Берліна та дипломатичні наслідки

1 вересня 2026 року Німеччина офіційно звинуватила Росію у гібридній атаці дронів на аеропорт Лейпцига. На цьому тлі Берлін прийняв низку відповідних заходів: закриває консульство РФ у Бонні, розриває договір щодо «Російського дому» та ініціює введення нових санкцій в рамках ЄС. Таким чином, інцидент переріс із кримінальної справи у дипломатичну кризу між ФРН та Москвою.

Суперечливі дані

Позиції сторін щодо суті інциденту розходяться. З одного боку, німецькі влади та слідчі органи стверджують, що атака була цілеспрямованою, професійно підготовленою та здійснювалася особами, які діяли від імені російських державних структур, а FPV-дрон влучив у найвразливішу частину крила літака — зону розташування паливних баків. З іншого боку, російське посольство в Берліні назвало сталеся «поквапно спланованою провокацією», фактично заперечуючи державну причетність. Крім того, існує розбіжність у оцінці масштабу: спочатку повідомлялося про один дрон зі вибухівкою, тоді як експерти BKA тепер припускають, що планувалося використати кілька апаратів. Ці розбіжності у версіях та цифрах потребують подальшої перевірки в ході розслідування.

Що відомо про саму атаку

За наявними даними, в ніч на 5 серпня 2026 року в аеропорту Лейпцига біля українського вантажного літака Ан-124 було виявлено дрон зі вибухівкою, через що аеропорт тимчасово припинив роботу. Також повідомлялося, що слідчі знайшли ще один дрон зі вибухівкою. Влучання FPV-дрона в зону паливних баків крила, за оцінкою експертів, свідчить про цілеспрямований характер атаки, а не про демонстративне «попередження». На борту та поблизу машини, судячи зі знімків, була українська вантажна авіація з написами та національною символікою, що підтверджує належність борта до українського транспортного флоту.