---
title: "Азербайджан став ключовим лобістом зняття санкцій ЄС з Усманова: дипломатичні канали та інтереси в Центральній Азії"
description: "РБК-Україна встановило, що Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан і Туреччина лобіювали зняття санкцій ЄС з Усманова. Київ вимагає національних обмежень як альтернативу."
date: 2026-09-23T12:56:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/azerbaidzhan-stal-kliovovym-lobistom-zniattia-sankcij-es-z-usmanova
tags: [azerbaijan, usmanov, eu-sanctions, central-asia, fridman, ukraine, erdogan, aliyev]
publisher: "XAB.info"
---

# Азербайджан став ключовим лобістом зняття санкцій ЄС з Усманова: дипломатичні канали та інтереси в Центральній Азії

![Ахмед Усманов у діловому костюмі на тлі обговорення зняття санкцій ЄС та дипломатичного лобіювання Азербайджаном](https://xab.info/media/2026/09/23/azerbaidjan-lobbist-snatiya-sankcij-ec-s-usmanova/azerbaidjan-lobbist-snatiya-sankcij-ec-s-usmanova-1.webp)

## 🎯 Key Points

- Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан і Туреччина підтримували зняття санкцій ЄС з Усманова, що підтверджено листом Ердогана Фіцо
- Усманова розглядають у регіоні як неофіційного посла, що зв'язує Центральну Азію з Європою, і він використовує ці канали для лобіювання
- Рішення щодо Усманова стало частиною ширшого перегляду санкцій, що торкнувся також Михайла Фрідмана
- Україна виступила проти та запропонувала ввести національні обмеження як альтернативу
- Існують розбіжності в оцінці ініціатора: РБК-Україна вказує на регіональне лобіювання, strana.news — на двосторонній торг Франції з Азербайджаном

За даними розслідування РБК-Україна, Азербайджан зіграв одну з центральних ролей у просуванні питання зняття санкційних обмежень Європейського Союзу з російського мільярдера Алішера Усманова. Як виявилось із листа президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана прем'єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо, позицію щодо Усманова офіційно підтримували не лише Баку, а й Астана, Бішкек і Ташкент. Таким чином, навколо рішення Брюсселя сформувався широкий регіональний консенсус, який, за оцінками дипломатичних джерел, став одним із ключових факторів, що вплинули на фінальне голосування в Раді ЄС.

### Неофіційний посол і меценат регіону

В Центральній Азії та на Кавказі Усманова давно сприймають не просто як російського олігарха, а як свого роду неофіційного посла і мецената, що зв'язує регіон із європейськими ринками капіталу. За словами джерела РБК-Україна в дипломатичних колах однієї з країн регіону, саме ці багаторічні контакти та інвестиційні зобов'язання могли бути використані як канал для просування питання зняття санкцій. «Причина в тому, що Усманов багато інвестував у Центральну Азію, має спільні інтереси з родиною президента Азербайджану Ільхама Алієва. І він використовує цей канал, щоб лобіювати зняття санкцій», — пояснив дипломатичне джерело. Таким чином, бізнес-імперія Усманова, що охоплює телеком, металургію та IT-сектор, стала не лише економічним, а й дипломатичним активом, за який були готові йти на поступки в санкційній політиці.

### Ширше за Усманова: перегляд санкційного списку ЄС

Рішення щодо Усманова не було ізольованим. Воно стало частиною більш масштабного перегляду санкційних обмежень проти російських бізнесменів, в центрі якого також опинився Михайло Фрідман, виключений із того ж списку. Обидва кейси викликали гостру дискусію в європейських столицях: з одного боку, низка держаргументувала необхідність «гнучкого» підходу для збереження переговорних каналів, з іншого — критики вказували на ризик створення прецеденту, за якого санкційний тиск може бути нівелюваний через регіональні лобістські зусилля. Включення двох таких впливових фігур у «білий список» за один цикл перегляду, на думку аналітиків, суттєво змінило баланс в санкційній архітектурі ЄС.

### Київ виступає проти: посилення, а не послаблення

Україна зайняла різко негативну позицію щодо рішення Брюсселя. Президент Володимир Зеленський публічно заявив, що на тлі триваючої ескалації з боку Росії Європа має посилювати санкційний тиск, а не послаблювати його. Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга запропонував конкретну альтернативу: якщо Усманова та Фрідмана буде виключено зі спільного санкційного списку ЄС, низка країн-членів має ввести проти них власні національні обмеження. Цей аргумент фактично перекладає відповідальність за «дірки» в санкційному режимі на національні уряди, залишаючи при цьому формальне рішення за Радою ЄС.

### Суперечливі дані

В відкритих джерелах існують розбіжності в оцінці того, хто саме був ініціатором і головним рушієм зняття санкцій. РБК-Україна акцентує роль Азербайджану та Центральної Азії як лобістського каналу, через який Усманов просував свою позицію. Водночас видання strana.news наводить іншу версію: за їхніми даними, саме Франція домагалась зняття санкцій з Усманова в обмін на звільнення Азербайджаном двох ув'язнених, що свідчить про наявність окремого двостороннього торгу Париж — Баку, що не зводиться виключно до регіональних інтересів мільярдера. Таким чином, перед нами як мінімум дві паралельні лінії тиску: регіональна (Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туреччина) та двостороння (Франція — Азербайджан), які, ймовірно, перетинались і посилювали одна одну, але не тотожні за мотивацією.

### Що це означає для санкційної політики ЄС

Поєднання регіональних лобістських зусиль та двосторонніх дипломатичних торгів демонструє, що санкційний режим ЄС вразливий до точкового тиску з боку третіх країн, які не є учасниками конфлікту. Для України та її союзників це створює системний ризик: кожен новий «прецедент звільнення» може бути використаний наступними фігурантами як аргумент для аналогічних вимог. Водночас для Центральної Азії та Кавказу зняття санкцій з Усманова означає збереження інвестиційних потоків та ділових зв'язків, що робить регіон фактичним заручником його бізнес-інтересів в рамках європейської санкційної політики.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Усманов знайшов «канал» для зняття санкцій ЄС через Азербайджан](https://www.rbc.ua/ukr/news/usmanov-znayshov-kanal-znyattya-sanktsiy-1790167882.html) - Основной источник: письмо Эрдогана Фицо, анонимный дипломатический источник, инвестиции Усманова в ЦА, позиция Зеленского и Сибиги
- [РБК-Україна: Азербайджан і Туреччина підтримували зняття санкцій ЄС з російського мільярдера ...](https://news.am/ru/news/1063511) - Ретрансляция материала РБК-Украина с подтверждением участия Азербайджана и Турции в лоббировании
- [Ціна компромісу: чому ЄС виключив Усманова та Фрідмана зі санкційного списку](https://ua.news/ru/world/vid-lvova-do-kremlia-shcho-vidomo-pro-rosiiskikh-oligarkhiv-fridmana-i-usmanova-z-iakikh-es-zniav-sanktsiyi) - Контекст более широкого пересмотра санкций, включение Фридмана, аналитика по санкционной архитектуре ЕС
- [Париж домагався зняття санкцій з Усманова заради звільнення Азербайджаном двох ув'язнених ...](https://strana.news/news/512651-pochemu-frantsija-dobivalas-snjatija-sanktsij-s-alishera-usmanova.html) - Альтернативная версия: двусторонний торг Франция-Азербайджан. Не противоречит, но дополняет и частично расходится с нарративом РБК-Украина о региональном лоббизме

## ❓ FAQ

### Q: Які країни, окрім Азербайджану, підтримували зняття санкцій з Усманова?
**A:** Згідно з листом Ердогана прем'єр-міністру Словаччини Фіцо, позицію щодо Усманова також підтримували Казахстан, Киргизстан, Узбекистан і Туреччина.

### Q: Чому Азербайджану було вигідно лобіювати зняття санкцій з Усманова?
**A:** За даними дипломатичного джерела РБК-Україна, Усманов багато інвестував у регіон, має спільні інтереси з родиною президента Ільхама Алієва і розглядається як неофіційний посол, що зв'язує Центральну Азію з Європою.

### Q: Як Україна відреагувала на рішення ЄС?
**A:** Президент Зеленський заявив, що Європа має посилювати, а не послаблювати санкційний тиск. Міністр закордонних справ Сібіга запропонував, щоб країни, які не підтримали спільне рішення, ввели національні обмеження проти Усманова та Фрідмана.

### Q: Чи є розбіжності в оцінках того, хто ініціював зняття санкцій?
**A:** Так. РБК-Україна акцентує регіональне лобіювання через Азербайджан і Центральну Азію. Видання strana.news вказує на двосторонній торг Франції з Азербайджаном, пов'язаний зі звільненням двох ув'язнених. Обидві версії можуть бути вірними одночасно, що свідчить про паралельні лінії тиску.