У Берліні, на тлі посилення енергетично-політичного діалогу між Баку та Заходом, президент Азербайджану Ільхам Алієв озвучив жорсткі умови для розширення газового експорту до Німеччини. Під час спільної пресконференції з канцлером ФРН Олафом Шольцем азербайджанський лідер підтвердив готовність країни збільшити обсяги поставок, однак підкреслив, що це можливо лише за умови розширення технічної бази та отримання нових комерційних запитів від німецьких імпортерів.
Ліміти інфраструктури та логістичні бар'єри
На даний час річний обсяг поставок азербайджанського газу до Німеччини становить 1,5 мільярда кубічних метрів. Попри те, що цього року було укладено десятирічний контракт, наявна логістична мережа досягла свого межі. Ключові артерії транспортування — газопроводи TAP (Trans Adriatic Pipeline) та TANAP (Trans Anatolian Natural Gas Pipeline) — функціонують на максимальній потужності.
Відсутність резервів вільної пропускної здатності створює серйозні перешкоди для європейських споживачів, які прагнуть збільшити імпорт. За словами Ільхама Алієва, Баку готовий «відкрити кран» сильніше, але для цього необхідно фізичне розширення газової інфраструктури. У минулому році загальний експорт газу з Азербайджану досяг 25 мільярдів кубічних метрів, більша частина якого була спрямована до Європи.
Фінансовий тупик: «Зелена» повестка проти реальних потреб
Головною перешкодою для будівництва нових ділянок газопроводів є дефіцит фінансування. Азербайджан шукає партнерів для софінансування проектів, однак стикається з жорсткою позицією європейських фінансових інституцій. Президент Алієв прямо звернувся до європейських банкірів із вимогою переглянути правила кредитування.
Багато фінансових установ ЄС, включаючи Європейський інвестиційний банк (EIB), практично припинили підтримку проектів у сфері викопного палива. Це пов'язано з пріоритетом екологічних стандартів та популяризацією «зелених» проектів. Алієв назвав цю ситуацію серйозною проблемою, вказавши на парадокс: Європі потрібне розширення газової інфраструктури для енергетичної безпеки, але вона відмовляє у фінансуванні саме цих об'єктів.
Геополітичний контекст та перспективи
Рост попиту на азербайджанський газ зумовлений планами ЄС повністю відмовитися від російського газу до 2027 року. У переддень цього терміну Європа максимально збільшила імпорт альтернативних ресурсів. За оцінками громадської організації Urgewald, за ці поставки Росія отримала близько 6 мільярдів євро.
У той же час, Москва намагається переорієнтувати свої газові потоки на Азію. Однак, за даними ЗМІ, така стратегія може обернутися для Кремля суттєвим скороченням доходів через різке зростання логістичних витрат. Для Азербайджану ж відновлення доступу до європейських фінансів стане ключем до збільшення експорту не лише газу, а й нафти, зміцнюючи його позиції як стратегічного партнера Європи.
