У колонці для РБК-Україна журналіст Мубариз Асланов, який пережив війну в Карабаху в дитинстві й нині працює в Україні, проводить прямі паралелі між двома конфліктами. За його словами, те, що сьогодні відбувається на українській території, багато в чому нагадує шлях, пройдений азербайджанським народом тридцять п'ять — тридцять шість років тому. Азербайджан, що перебував у складі Радянського Союзу 70 років, з 8 листопада вже шостий рік відзначає День Перемоги — символ відновлення територіальної цілісності держави, що для пострадянського простору, за оцінкою автора, є рідкісним прикладом успішного врегулювання затяжного конфлікту.
Тридцять років переговорів та загальнонаціональна пам'ять
У тексті нагадується, що протягом тридцяти років після розпаду СРСР, за словами автора, керівництво Вірменії неодноразово зривало переговорний процес щодо Карабаху, а Росія завдяки військовій присутності зберігала вплив на ситуацію в регіоні. За цей час населення Азербайджану пережило, за його формулюванням, численні трагедії, серед яких — Ходжалинська трагедія 26 лютого 1992 року, що залишила, за оцінкою автора, глибокий слід у загальнонаціональній пам'яті. Багато з цих фактів, зазначається в колонці, підтверджуються матеріалами судового процесу в Баку проти представників незаконних збройних формувань Карабаху.
44 дні контрнаступу та символічний перелом
27 вересня 2020 року, після загострення обстановки на лінії зіткнення, Збройні сили Азербайджану під керівництвом Верховного Головнокомандувача, президента Ільгама Алієва, розпочали, за даними колонки, контрнаступальну операцію по всьому фронту. Протягом 44 днів було відновлено контроль над значною частиною окупованих територій, а звільнення Шуші 8 листопада 2020 року стало, за оцінкою автора, символічним переломним моментом. Керівництво Азербайджану заявило про готовність забезпечити права громадян вірменської національності, які залишилися в Карабаху, за умови їхньої інтеграції у правовий та соціальний простір країни, проте сепаратистське керівництво, за словами автора, продовжувало чинити опір.
Антитерористична операція 2023 року та виведення миротворців
У вересні 2023 року Азербайджан провів, згідно з текстом, 23-годинну антитерористичну операцію, в результаті якої були звільнені Ханкенді та прилеглі райони, а суверенітет було, за формулюванням автора, повністю відновлено. Основні представники сепаратистського керівництва були затримані, а незабаром російський миротворчий контингент був повністю виведений з території Азербайджану. Таким чином, за оцінкою автора колонки, було знайдено рішення тому, що раніше підносилося як неможливе, і це може стати сигналом для інших країн, які стикаються із сепаратизмом та іноземною агресією.
Розмінування як головний виклик відновлення
Сьогодні Азербайджан перебуває, за словами автора, на складному етапі постконфліктного відновлення, де найбільшим викликом є процес розмінування. Він суттєво сповільнює повернення жителів у домівки та відновлення економічної діяльності: попри значні ресурси держави та міжнародних партнерів, тисячі гектарів території досі залишаються небезпечними. При цьому у звільнених районах, де за понад тридцять років окупації, за оцінкою автора, «не було покладено й двох цеглин одна на одну», будівельні роботи ведуться поряд із розмінуванням. За останні шість років на цій території, згідно з колонкою, побудовано та введено в експлуатацію три міжнародні аеропорти.
Який урок може винести Київ
Для України, якій належить пройти етап повернення окупованих територій і відновлення життя на них, автор вважає вкрай важливим уважно вивчати азербайджанський досвід — від розмінування та відбудови звільнених районів до психологічної реінтеграції та подолання наслідків багаторічної окупації. Відновлення зруйнованого, повернення людей до домівок і спільні виклики, за його словами, об'єднують обидва народи. І головне, що виділяє автор, — це надія азербайджанців, які не втрачали її тридцять років, хоча в сучасному світі, за його оцінкою, цей процес не затягнеться настільки надовго.
