Політична карта Європи знову змінюється під тиском триваючого конфлікту в Україні. Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш висунув несподівану ініціативу: він вважає, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц має взяти на себе роль координатора переговорного процесу Європейського Союзу щодо припинення російської агресії.
Чому саме Мерц?
За словами чеського прем'єра, саме Мерц має необхідний авторитет і мандат для координації зусиль на рівні ЄС. Ця пропозиція резонує з недавніми кроками самого німецького канцлера, який направив у Брюссель лист із пропозицією розглянути надання Україні статусу асоційованого члена Європейського Союзу.
Ця ініціатива стала відповіддю на запит Києва щодо прискореної євроінтеграції, проте вона одразу викликала бурхливу дискусію серед лідерів країн-членів. Важливо розуміти: мова йде не про повноцінне членство з правом голосу, а про особливий формат участі, який, на думку Мерца, може стати потужним політичним сигналом у поточних умовах.
Дилема між Києвом і Брюсселем
Позиція української влади залишається незмінною. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Київ не приймає проміжні чи обмежені форми членства, наполягаючи на повноцінній інтеграції. Однак європейські реалісти, включаючи прем'єра Словаччини Роберта Фіцо, вказують на те, що єдність всередині Союзу щодо повного членства поки що недосяжна.
Мерц у своєму листі підкреслює, що Україна вже зробила значний стрибок у наближенні до ЄС після подання заявки на початку війни. При цьому він зазначає, що повноправне членство в найближчій перспективі залишається малоймовірним через позицію частини країн-членів.
Безпека та стаття 42.7
Окремий блок ініціативи стосується питань безпеки. Канцлер Німеччини пропонує, щоб Україна узгоджувала свою зовнішню та оборонну політику з ЄС. У відповідь країни Союзу можуть залучити положення статті 42.7 Договору про ЄС щодо взаємної оборони. За оцінкою Мерца, це може стати важливим елементом гарантій безпеки для Києва.
Хто ще може стати посередником?
Поки що в Європі обговорюють кандидатуру Мерца, у Кремлі озвучили своє бачення посередників. Президент Росії Володимир Путін висловив підтримку кандидатурі колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, зазначивши, що вважає його найбільш підходящою фігурою для ведення діалогу між Москвою та Брюсселем.
Раніше як можливих переговорників від ЄС також розглядалися екс-канцлер Ангела Меркель та президент Франк-Вальтер Штайнмайєр. Ці імена фігурують у контексті пошуку компромісних рішень, здатних зупинити ескалацію.
Контекст розширення ЄС
Сьогодні в процесі розширення Європейського Союзу беруть участь дев'ять країн-кандидатів, включаючи Україну, країни Західних Балкан, Молдову, Грузію та Туреччину. Темпи переговорів для них суттєво відрізняються: якщо частина держав розраховує на вступ у найближчі роки, то переговори з Туреччиною, розпочаті ще наприкінці 1980-х, фактично заморожені.
Володимир Зеленський, у свою чергу, заявив, що Київ залишається відкритим до різних дипломатичних механізмів завершення війни. При цьому він зазначив, що наразі увага США значною мірою зосереджена на інших міжнародних кризах, що може вплинути на динаміку переговорів.