Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер 2 листопада 2026 року офіційно передав королю Філіпу прохання про відставку свого уряду. Причиною стала нездатність п'ятипартійної правлячої коаліції узгодити федеральний бюджет на 2027 рік після двох місяців затяжних переговорів. Про це повідомила пресслужба Королівського палацу Бельгії, підтвердивши, що глава кабміну особисто з'явився на аудієнцію до монарха та повідомив про складання повноважень. За даними РБК-Україна та низки інших видань, провал став підсумком принципової розбіжності всередині коаліції: праве крило наполягало на жорсткому скороченні соціальних витрат, включаючи фінансування медицини та пенсійних виплат, тоді як лівоцентристські фракції вимагали перекласти тягар дефициту на підвищення податків для заможних громадян. Підсумком стала нездатність кабінету знайти додаткові 10 млрд євро, необхідні для покриття бюджетного розриву.
Бюджетний глухий кут: 10 млрд євро, які не знайшли
Переговори щодо бюджету на 2027 рік тривали впродовж приблизно двох місяців і, за повідомленнями, в останні ночі перед відставкою набули характеру марафону, що не привів до компромісу. П'ять партій, що становлять коаліційну більшість у Палаті представників, так і не виробили єдиний механізм скорочення дефіциту. Розбіжність була не стільки кількісною, скільки ідеологічною: консервативно-ліберальна частина коаліції, до якої належить сам де Вевер, розглядала урізання соціальних статей як єдиний прийнятний шлях, тоді як соціал-демократи та зелені відкидали будь-які скорочення в охороні здоров'я та пенсионній системі, віддаючи перевагу прогресивному оподаткуванню. У результаті жодна зі сторін не пішла на поступки, і кабінет міністрів фактично опинився в стані паралічу за кілька тижнів до дедлайну з затвердження бюджету.
Реакція короля Філіпа: відстрочка та екстрені консультації
Король Бельгії Філіп, прийнявши прохання про відставку, не став оформляти його негайно. Монарх залишив документ «на розгляді» та ініціював термінові консультації з лідерами всіх п'яти коаліційних партій. У заяві пресслужби палацу підкреслено, що «в контексті значної геополітичної невизначеності та серйозних економічних викликів країна не може дозволити собі тривалу політичну кризу». Король закликав усі зацікавлені сторони «ставити на перше місце загальний інтерес і готовність до компромісів». Повторна зустріч монарха з Бартом де Вевером призначена на п'ятницю, 6 листопада 2026 року. За словами представників палацу, в Королівському палаці «висловили жаль» у зв'язку з ситуацією, що склалася, та відзначили неприпустимість затяжних політичних криз для стабільності держави.
Що далі: бельгійська практика та ризик дострокових виборів
Політична традиція Бельгії передбачає, що монарх нерідко відхиляє перше прохання про відставку, надаючи прем'єр-міністру додатковий шанс знайти вихід із глухого кута. Саме ця практика, вочевидь, і лягла в основу рішення короля Філіпа відкласти прийняття відставки. Однак, якщо під час консультацій, що завершуються 6 листопада, коаліції не вдасться виробити бюджетний компроміс, перед країною постане питання про дострокові парламентські вибори. Для Бельгії, де формування уряду після виборів історично займає місяці, подібний сценарій означав би ще триваліший період політичної невизначеності — в умовах, коли, за формулюванням палацу, геополітична обстановка не розташовує до затяжних пауз.
Контекст: позиції де Вевера щодо заморожених активів РФ
Відставка де Вевера відбувається на тлі його нещодавніх публічних заяв, які вже викликали резонанс в українському та європейському дискурсі. Нещодавно прем'єр Бельгії заявив, що Єврокомісія не планує пропонувати нові механізми використання заморожених російських активів для фінансування потреб України. Ще раніше, коли в Брюсселі та національних столицях обговорювалася можливість конфіскації цих коштів, де Вевер публічно висловив сумнів у тому, що Росія програє війну проти України, і вказав, що після її закінчення заморожені кошти доведеться повернути. Крім того, за його словами, Москва відкрито погрожувала Бельгії «вічною відплатою» у разі конфіскації активів. Ці висловлювання, зроблені на тлі бюджетної кризи, додатково ускладнили політичну картину навколо фігури прем'єра та посилили тиск на його коаліцію.
