Бюро економічної безпеки України, створене у 2021 році для розслідування економічних злочинів, зіткнулося з комплексом системних проблем: критичним дефіцитом кадрів, недофінансуванням та повільною переатестацією співробітників. Про це заявив координатор експертних груп «Економічної експертної платформи» Олег Гетман під час форуму «Діалог влади, громадянського суспільства та бізнесу: Економічна стійкість та конкурентоспроможність», організованого «Українською радою бізнесу», CIPE та «Економічним експертом». За його словами, держава вимагає від БЕБ результатів розслідувань, але не забезпечує орган ресурсами, необхідними для повноцінної роботи.

Кадровий дефіцит: 1 100 співробітників замість 4 000

Головна проблема БЕБ, на яку вказав Гетман, — катастрофічна нестача персоналу. На сьогодні у штаті бюро числяться 1 100 осіб, тоді як штатна чисельність має становити 4 000, а в мінімальному варіанті — 2 500. Територіальні відділення відкриті лише у 10 регіонах, що унеможливлює повноцінну присутність органу на всій території країни. «Їм не дають бюджет, щоб вони були присутні в усіх регіонах», — наголосив експерт. Таким чином, БЕБ фактично не може виконувати свої функції у масштабах, закладених при його створенні.

Зарплатний розрив та відтік кадрів

Середній рівень заробітних плат працівників БЕБ нижчий у півтора раза, ніж в аналогічних правоохоронних органах — Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Це створює пряму конкуренцію за кваліфікованих фахівців: «Їхніх найкращих працівників забирає НАБУ», — зазначив Гетман. Крім того, на відміну від більшості інших правоохоронних органів, де працівникам відшкодовують сплачений ПДФО (18%), співробітники БЕБ такої компенсації не отримують. Сукупність цих факторів формує несприятливі умови праці та прискорює відтік кадрів з органу.

Переатестація: 800 з 1 000 ще не пройшли перевірку

Додатковою перешкодою для ефективної роботи БЕБ є повільний процес переатестації, яку мають пройти всі працівники бюро. Комісія, що проводить процедуру, складається лише з 12 осіб, що об'єктивно обмежує пропускну здатність. За даними Гетмана, з тисячі співробітників переатестацію пройшли лише 200, а 800 — ще чекають на свою чергу. Це означає, що значна частина штату формально не може бути допущена до повноцінних оперативних дій до завершення процедури.

Результати роботи: 376 млн гривень вилучено з тіньового ринку

Попри описані труднощі, БЕБ демонструє певні результати. За 10 місяців 2026 року бюро вилучило з тіньового ринку техніки та електроніки продукцію на суму майже 376 млн гривень. Примітно, що майже 74% усього обсягу — 75,4 тисячі пристроїв та аксесуарів — склала продукція компанії Apple: смартфони iPhone, ноутбуки MacBook, планшети iPad, смарт-годинники Apple Watch та навушники AirPods. Це свідчить про те, що навіть за обмежених ресурсів орган здатен вести цілеспрямовану роботу з виявлення нелегального обігу дорогої техніки.

Новий напрямок: співпраця з Міноборони

У листопаді 2026 року БЕБ розпочало співпрацю з Міністерством оборони України з метою запобігання економічним порушенням та корупційним схемам в оборонній сфері. За запитом Міноборони аналітики бюро досліджуватимуть ринкові цінові пропозиції, перевірятимуть реальних власників компаній — учасників та переможців державних закупівель, а також оцінюватимуть потенційні ризики. Це розширення мандата на фоні кадрового дефіциту ставить перед БЕБ ще амбітніші завдання, виконання яких, за логікою експертів, неможливе без збільшення фінансування та штатної чисельності.