--- title: "Бессент звинуватив Україну в «енергетичному шоці»: заява голови Мінофінансів США на тлі зростання цін на нафту" description: "Голова Мінофінансів США Скотт Бессент заявив про «енергетичний шок», пов'язавши його з українськими ударами по російських НПЗ. Заява пролунала на тлі четвертого дня зростання цін на нафту через загострення з Іраном." date: 2026-09-02T13:10:01.000Z lang: uk url: https://xab.info/uk/posts/bessent-ukraina-npz-energetychny-shok tags: [scott-bessent, ukraine, oil-prices, iran, strait-of-hormuz] publisher: "XAB.info" --- # Бессент звинуватив Україну в «енергетичному шоці»: заява голови Мінофінансів США на тлі зростання цін на нафту ![Скотт Бессент, глава Мінфіну США, жестикулює під час виступу про енергетичний кризис та заяву щодо України](https://xab.info/media/2026/09/02/bessent-ukraine-npz-energeticheskiy-shok/bessent-ukraine-npz-energeticheskiy-shok-1.webp) ## 🎯 Key Points - Бессент заявив про «енергетичний шок» і пов'язав його з українськими ударами по російських НПЗ. - Ціни на нафту ростуть четвертий день поспіль на тлі загострення між США та Іраном. - Трамп заявив, що угода з Іраном більше не пріоритет, контроль над Ормузькою протокою його влаштовує. - Джерела різняться в тональності: «пов'язав» vs «звинуватив», а причини зростання цін діляться на український та іранський фактори. Голова Мінофінансів США Скотт Бессент в ефірі телеканалу Fox News заявив, що країна переживає «енергетичний шок», і безпосередньо пов'язав це явище з українськими ударами по російській нафтопереробній інфраструктурі. За його словами, атаки по НПЗ створюють додатковий тиск на ціни на енергоносії на глобальному рівні. Заява пролунала на тлі того, що котирування нафти у світі ростуть уже четвертий день поспіль. ### «Енергетичний шок» і роль українських ударів «Ми зараз переживаємо енергетичний шок. Україна вирішила, що хоче знищити російські енергетичні об'єкти. Це створює тиск на ціни на глобальному рівні», — заявив Бессент, як повідомляють українські та російські ЗМІ з посиланням на його виступ. Таким чином, глава американського Мінофінансів публічно атрибутивав частину поточної волатильності на енергетичному ринку діям Києва, підкресливши, що знищення переробних потужностей скорочує пропозицію і транслюється у світові котирування. ### Нафтовий ринок і іранський фактор Водночас ціни на нафту у світі зростають четвертий день поспіль, і аналітичний контекст пов'язує це зростання з новим загостренням між США та Іраном. Ринок побоюється перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку, якою проходять значні обсяги світових нафтових поставок. Тобто на ринку одночасно діють два паралельні драйвери: удари по російській переробці та геополітичні ризики навколо Ірану. ### Позиція Трампа щодо Ормузької протоки Президент США Дональд Трамп, у свою чергу, заявив, що укладення угоди з Іраном більше не є для нього пріоритетом, оскільки нинішній контроль над Ормузькою протокою, за його словами, влаштовує Вашингтон у більшому ступені. Ця позиція посилює невизначеність на ринку: відсутність домовленості з Тегераном зберігає ризик збоїв у транзиті нафти через одне з ключових вузьких місць світової логістики. ### Протирічливі дані У формулюваннях різних видань простежується різниця в тональності: одні джерела (зокрема РБК-Україна) описують слова Бессента як «пов'язування» ударів України з «енергетичним шоком», тоді як інші (газета.ru, oilcapital.ru, business-gazeta.ru) використовують більш жорстке слово «звинуватив» у зростанні цін на енергоносії. По суті факт один — публічна заява міністра, — але інтерпретація його наміру варіюється. Крім того, виникає незбіг у причинно-наслідковому ланцюгу: Бессент вказує на українські удари як джерело тиску на ціни, тоді як ринкове зростання котирувань у той самий період пояснюється іранським фактором і ризиками в Ормузькій протоці. Обидві версії співіснують у публічному полі, і жодна зі сторін не дає однозначного кількісного розподілу внеску кожного фактора в кінцевий рівень цін. У сукупності заяви Бессента та Трампа, подані на тлі чотириденного зростання нафтових котирувань, формують картину, у якій Вашингтон публічно перекладає частину відповідальності за «енергетичний шок» на дії Києва, водночас зберігаючи жорстку позицію щодо Ірану. Для глобального ринку це означає збереження подвійної невизначеності — і щодо російської переробки, і щодо іранського транзиту, — що підтримує підвищену волатильність цін на енергоносії. ## 🔍 Fact-Check Verification - [Бессент пов'язав удари України по російських НПЗ з «енергетичним шоком» у світі](https://www.rbc.ua/ukr/news/bessent-pov-yazav-udari-ukrayini-rosiyskim-1788354423.html) - Прямая цитата Бессента из эфирa Fox News, связь ударов по НПЗ с давлением на глобальные цены. - [Голова мінофінансів США звинуватив Україну у зростанні світових цін на енергоносії](https://www.gazeta.ru/politics/news/2026/09/02/29237887.shtml) - Подтверждает заявление, использует формулировку «обвинил». - [Мінофінансів США звинуватило Київ у зростанні цін на нафту](https://oilcapital.ru/news/2026-09-02/minfin-ssha-obvinil-kiev-v-roste-tsen-na-neft-5673616) - Подтверждает атрибуцию роста цен на нефть действиям Киева. - [Голова мінофінансів США Бессент звинуватив Україну в енергетичній кризі](https://www.business-gazeta.ru/news/710337) - Подтверждает заявление, использует формулировку «обвинил». ## ❓ FAQ ### Q: Що саме заявив Скотт Бессент? **A:** Бессент заявив, що США переживають «енергетичний шок», і пов'язав його з українськими ударами по російських енергетичних об'єктах, які, за його словами, створюють тиск на глобальні ціни. ### Q: Чому ростуть ціни на нафту? **A:** За даними джерела, ціни на нафту ростуть четвертий день поспіль на тлі загострення між США та Іраном і побоювань перебоїв через Ормузьку протоку; паралельно Бессент вказує на українські удари по НПЗ. ### Q: Яка позиція Трампа щодо Ірану? **A:** Трамп заявив, що угода з Іраном більше не пріоритет, оскільки нинішній контроль над Ормузькою протокою, за його словами, влаштовує Вашингтон. ### Q: Чи є протиріччя в даних? **A:** Так: видання різняться в тональності («пов'язав» vs «звинуватив»), а причини зростання цін діляться на український та іранський фактори, кількісне розподіл яких не наведено.