У світі штучного інтелекту назріває тиха революція. Американський мільярдер Джефф Безос профінансував створення секретного стартапу Flourish, який вже оцінюється у 2,5 мільярда доларів. Завдання амбітне: команда провідних вчених намагається повністю переосмислити архітектуру сучасних нейросетей, відмовившись від поточних підходів на користь копіювання принципів роботи людського мозку.
Енергетична криза ШІ
Створенці проекту пояснюють свою мотивацію простим фактом: популярні сьогодні сервіси, такі як ChatGPT чи асистенти від Google, перетворилися на «катастрофічних» споживачів ресурсів. Попри те, що ідея нейросетей спочатку була запозичена у біології, сучасні цифрові моделі мають мало спільного з живим організмом.
Дослідники виділяють три критичні проблеми індустрії:
- Шалені витрати енергії. Для обробки даних людському мозку потрібно близько 20 Вт. Тим часом один чіп у кластері для навчання ШІ споживає в 30 разів більше.
- Гігантські масштаби. Великі дата-центри потребують цілих гігаватів електроенергії, що порівняно з потребами невеликих міст.
- Обмеженість навчання. Після завершення тренування сучасні моделі залишаються «замороженими» і не здатні самостійно адаптуватися до нових умов без дорогого перенавчання.
Ефективність мухи проти трансформерів
Розробники намагаються подолати цей бар'єр, звертаючись до природи. Щоб комп'ютер вивчив базову мову, йому необхідно прогнати через себе мільярди сторінок тексту. Звичайна ж дитина опановує мову, почувши всього кілька сотень тисяч слів.
На чолі проекту стоїть Томас Рірдон — один із творців першого веб-браузера Microsoft та розробник нейроінтерфейсів для Meta. Він зібрав команду з понад 20 провідних фахівців для пошуку фундаментальних алгоритмів природного інтелекту.
У центрі уваги дослідників перебувають кортикальні колонки — базові обчислювальні елементи кори головного мозку. Нещодавні дослідження нервової системи фруктової мухи показали вражаючий результат: її біологічна мережа виявилася в 10 разів ефективнішою за архітектуру «трансформер», на якій базуються всі сучасні чат-боти.
Від мікроскопів до смартфонів
Для вивчення цих процесів стартап закуповує високоточні електронні мікроскопи. Вчені аналізують структуру клітин та нейробіологічні механізми на нано- та мікрорівнях, щоб перенести виявлені математичні принципи на кремнієві мікросхеми.
Створення повноцінного аналога людського мозку — це довгострокове завдання, розраховане на 7–10 років. Однак компанія Flourish планує випустити перші комерційні продукти вже найближчим часом.
Зараз розробники проектувають систему пам'яті, що повторює функції біологічного гіпокампа. Цей підхід дозволить моделям ШІ навчатися безпосередньо під час експлуатації, уникаючи тривалого перенавчання на серверах. Керівництво стартапу вже веде переговори з великим виробником напівпровідників щодо інтеграції цих алгоритмів у мобільні процесори. У перспективі це дозволить запускати високопродуктивний штучний інтелект локально прямо на смартфонах.