14 серпня 2026 р. — У світі релігієзнавства та біблеїстики розгорівся новий скандал, пов'язаний з альтернативною трактуванням священних текстів. Італійський вчений та колишній перекладач біблійних текстів Мауро Біліно (Mauro Biglino) висунув сенсаційну гіпотезу: оригінальні тексти Старого Завіту насправді описують діяльність технологічно розвинених позаземних істот, а не єдиного Бога. Більше того, дослідник стверджує, що керівництво Ватикану чудово поінформоване про справжній зміст цих записів, але приховує його від віруючих.

Теорія «Давніх астронавтів» та стеження з боку Ватикану

Мауро Біліно, який раніше працював над перекладом 17 книг Старого Завіту, є переконаним прихильником теорії «давніх астронавтів». Згідно з цією концепцією, давні люди сприймали високорозвинених прибульців як божества. Біліно заявив у інтерв'ю, що надійні джерела повідомили йому про зацікавленість його роботою з боку високопосадовців у Ватикані. Хоча конкретних доказів стеження він не надав, дослідник висловив впевненість у тому, що «рано чи пізно Ватикан тим чи іншим чином втрутиться» у поширення його ідей.

За словами Біліно, ватиканські вчені «повністю усвідомлюють», що Біблія представляє набагато складнішу картину реальності, ніж те, що викладає традиційне релігійне вчення. Він вважає свою теорію серйозним викликом для сучасної теології, нагадуючи, що Ватиканська обсерваторія вже відкрито обговорювала можливість існування життя у Всесвіті.

«Кавод» як опис літального апарату

Ключовим аргументом на користь своєї теорії Біліно називає лінгвістичний аналіз давньоєврейських термінів. Особливу увагу він приділяє слову «кавод» (כָּבוֹד). У традиційному богослов'ї цей термін перекладається як «слава Божа». Однак, зазначає Біліно, в оригінальній мові він також означає фізичну вагу, важкість та масивність.

У книгах Вихід та Єзекіїль «кавод» описується як об'єкт, який рухається у просторі, видає шум, випромінює вогонь і світло, а також є небезпечним для людей, що знаходяться поруч. Дослідник переконаний, що це не метафора, а технічний опис матеріального літального апарату. На його думку, саме так давні люди описували космічні кораблі, які вони не могли зрозуміти через призму свого часу.

Фізичні «боги» та множественність Елохіма

Аргументація Біліно також будується на аналізі дій та імен персонажів Старого Завіту. Він стверджує, що імена Елохім, Яхве, Елон та Шаддай є доказами існування не єдиного Бога, а групи правителів або прибульців. На відміну від традиційного розуміння всемогутнього духу, ці «боги» поводяться як звичайні люди: вони подорожують, ділять землі, воюють, їдять, відчувають гнів і, що найважливіше, смертні.

Як приклади Біліно наводить Псалом 82, де Бог попереджає божественних істот, що вони «помруть, як смертні», та Второзаконня 32, яке описує розділення народів. Дослідник вважає, що якщо існування розвинених прибульців буде офіційно підтверджено наукою, Церква просто змінить трактування текстів, оголосивши їх творінням єдиного Бога, щоб зберегти догмати віри.

Суперечливі дані

Гіпотеза Мауро Біліно зустріла жорстке відторгнення з боку академічної спільноти. Біблеїсти та лінгвісти, які спеціалізуються на давньоєврейській мові, відкидають його інтерпретації як спекулятивні та невідповідні контексту.

Вчені вказують на наступні контраргументи: 1. **Слово «Елохім»**: Хоча слово має форму множини, у контексті єврейської мови воно узгоджується з дієсловами в однині і традиційно означає єдиного Бога, а не групу істот. 2. **Видіння Єзекіїля**: Академічні дослідники вважають «дивовижні описи пророка» релігійною символікою та містичними видіннями, а не протоколами реальних космічних апаратів. 3. **Відсутність технологічного контексту**: У згаданих уривках немає прямих згадок про технології чи прибульців. Вчені підсумовують, що гнучкість давньоєврейських слів не є доказом опису інопланетян.