У коридорах влади Києва розгорівся новий виток дипломатичного тиску на партнерів. Послам країн Європейського Союзу продемонстрували не просто сухі звіти, а фізичні докази того, як працює російська військова машина. На столі перед дипломатами лежали обгорілі фрагменти крилатих ракет та безпілотників, якими РФ атакувала Україну в ніч на 24 травня. Але найінтригуючим відкриттям стала «начинка» нової ракети «Орешник».

Парадокс технологій: від глобалізації до ізоляції

Ситуація з російською зброєю виглядає двояко. З одного боку, у таких ракетах, як «Циркон», «Калібр» чи Х-101, експерти виявили сучасні компоненти зі Швейцарії, Німеччини, США, Японії та Китаю. Частина цих деталей була виготовлена буквально цього року, що підтверджує наявність діючих каналів постачання через треті країни.

З іншого боку, «Орешник» став винятком, що викликає запитання. На відміну від своїх «сусідів», ця ракета не містить західних мікросхем. Натомість у ній виявлено виключно російські та білоруські компоненти. Більше того, аналіз показав, що електроніка в «Орешнику» — це не передовий технологічний прорив, а використання старих запасів. Плати та мікросхеми, знайдені в уламках, були виготовлені у період з 2004 по 2014 рік.

Мінський завод «Інтеграл» у центрі уваги

Ключова роль у виробництві електроніки для «Орешника» відведена Мінському заводу «Інтеграл». Саме тут виготовлялися плати для крилатих ракет та систем управління. Це відкриття стало приводом для жорсткого заявлення уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка. Він підкреслив, що Білорусь досі має доступ до іноземної електроніки, і цей канал необхідно перекрити в терміновому порядку.

«Нам потрібно зосередитися і дійсно зупинити поставки деталей, що надходять до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — заявив Власюк, звертаючись до дипломатів.

Дипломатичний ультиматум

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса використав зустріч, щоб закливати дипломатів до посилення санкційного режиму. Він нагадав, що Росія загрожує збільшувати темпи атак, особливо по Києву, і що ці удари спрямовані не по «центрах прийняття рішень», як стверджує Москва, а по цивільних об'єктах.

Паліса зазначив, що РФ не здатна самостійно підтримувати такий рівень агресії без допомоги зовнішньої промислової бази. Раніше експерти допускали, що в «Орешнику» можуть відсутні іноземні деталі, але тепер стало ясно: замість західних технологій Росія спирається на білоруські запаси десятирічної давнини. Це ставить Мінськ у центр уваги як ключового постачальника критично важливих компонентів для російської військової машини.