19 серпня 2026 року український бізнес зіткнувся з безпрецедентним викликом: масштабні втрати від російських обстрілів складів та логістичних центрів сягнули мільярдів гривень. У умовах триваючої війни держава визнає свою неможливість безпосередньо компенсувати ці збитки компаніям через відсутність коштів у бюджеті. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, підкреслюючи, що прямі збитки бізнесу порівнянні з річним ВВП країни.

Кредитні програми як альтернатива прямим виплатам

Гетманцев зазначив, що замість прямих компенсацій держава має зосередитися на створенні умов для доступу бізнесу до кредитних програм. На його думку, великі компанії, такі як «Епіцентр» та «Нова пошта», готові брати мільярди гривень з банківської системи за прийнятними відсотковими ставками. Депутат відмітив, що вже обговорюється розширення програми «5-7-9%» з прем'єр-міністром та міністром економіки. Однак малий та середній бізнес не зможе конкурувати за ці ресурси, якщо програми будуть відкриті без обмежень.

Проблема лімітів страхування

Існуюча програма страхування воєнних ризиків працює «дуже умовно», оскільки ліміт відшкодування становить всього 30 мільйонів гривень. Для великих мереж це мізерна сума, хоча малий бізнес міг би проявити більшу активність. Гетманцев запропонував збільшити фінансування програми в 10–30 разів — до 10–30 мільярдів гривень. Рада очікує від Мінекономіки відповідних пропозицій і готова підтримати ініціативу, навіть якщо знадобляться додаткові кошти.

Суперечливі дані

З одного боку, Гетманцев стверджує, що держава зобов'язана субсидіювати частину відсоткової ставки та надавати гарантії для бізнесу. З іншого боку, він визнає, що бюджет не має ресурсів для прямих компенсацій. Це створює суперечність: як держава може одночасно обмежувати прямі виплати та розширювати кредитні програми, якщо бюджет і так перевантажений? Крім того, немає ясності, як саме розподілятимуться кошти між великим та малим бізнесом, щоб уникнути нерівності.

Останні удари по інфраструктурі

Ледь не напередодні, 18 серпня 2026 року, російські сили завдали удару по заводі «Київгума». Виробник оцінює збитки, а виробництво тимчасово призупинено. У Київській області майже весь день не стихали вибухи: російські ракети влучили у склад, що використовувався компанією EVA. Був пошкоджений розподільчий центр, що погіршило логістичні проблеми для бізнесу. Ці події підкреслюють необхідність термінового вирішення питань страхування та кредитування.

Перспективи та ризики

Якщо держава не зможе оперативно розширити програми страхування та кредитування, бізнес може зіткнутися з ще більшими втратами. Малий та середній бізнес ризикує опинитися в ще більш вразливому положенні, якщо ресурси будуть спрямовані переважно на великі компанії. Водночас, без підтримки держави багато підприємств можуть не вижити, що призведе до зростання безробіття та економічного спаду. Парламенту та уряду доведеться знайти баланс між інтересами різних секторів економіки та можливостями бюджету.