---
title: "Блокада морських шляхів: як атаки на порти паралізують експорт української руди"
description: "Атаки на порти паралізували експорт української руди: заводи зупиняються, а збитки бюджету сягають 700 млн доларів на рік. Морський канал, що забезпечував половину поставок, заблоковано, а альтернативні маршрути виявилися нерентабельними. 🚢📉"
date: 2026-08-05T09:28:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/blokada-portiv-ekspart-rudy-uk
tags: [ukraine, iron-ore, ports, ferrexpo, metinvest]
publisher: "XAB.info"
---

# Блокада морських шляхів: як атаки на порти паралізують експорт української руди

![Вантажні судна з рудою в українському порту, готові до відвантаження, але заблоковані через атаки на морські шляхи](https://xab.info/media/2026/08/05/blokirovka-portov-ekspart-rudy/blokirovka-portov-ekspart-rudy-1.webp)

Морський експорт залізної руди України опинився паралізованим. Наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси призвели до того, що судновласники масово скасовують рейси, а найбільші градоутворюючі гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) змушені зупиняти виробництво.

### Логістичний колапс і зупинка заводів

Ситуація почала загострюватися після 22 липня, коли заходи суден до українських портів були припинені. Причиною стали регулярні атаки на портову інфраструктуру та торгові судна. В результаті одне з суден, що перевозило продукцію компанії Ferrexpo, було пошкоджено безпілотниками, що призвело до загибелі члена екіпажу.

Компанія Ferrexpo офіційно повідомила про неможливість відновити морський експорт у найближчий час. Це призвело до ланцюгової реакції в галузі. Полтавський ГЗК прийняв рішення призупинити роботу з 3 серпня. Причиною стали не лише логістичні тупики, а й підвищення урядом тарифів на вантажні перевезення «Укрзалізниці». Аналогічне заяву про зупинку виробництва зробив і Південний ГЗК. На інших підприємствах галузі вже очікують примусового скорочення обсягів видобутку.

### Економічні збитки та альтернативні маршрути

Експерти підрахували, що в першій половині року через море відвантажувалося близько 50% всієї української залізорудної продукції. Йдеться приблизно про 1 млн тонн на місяць, основний обсяг яких спрямовувався до Китаю.

Економістка Ірина Коссе підкреслює: «Море для України — це головні двері торгівлі. Замінити цей канал неможливо, його можна частково розвантажити на інші маршрути». Однак альтернативні шляхи через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну здатність і значно дорожчі. При поточних світових цінах на руду та зростанні залізничних тарифів такі поставки часто стають нерентабельними.

Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначає, що у 2022 році експорт через європейські порти був можливим завдяки високим цінам на сировину. Зараж ж зростання операційних та транспортних витрат робить такі маршрути економічно недоцільними. Додатковим фактором ризику є слабкий попит в Європі та зупинка частини традиційних споживачів української руди.

### Масштаб збитків для бюджету

За оцінками аналітиків, лише через скорочення експорту залізорудної продукції Україна може втрачати 60–70 млн доларів (близько 2,7–3,1 млрд гривень) валютної виручки щомісяця. У річному підсумку збитки становитимуть 700–800 млн доларів (більше 31–35 млрд гривень). Випуск у залізорудному секторі може скоротитися на 40%.

Ситуацію погіршують нові регуляторні заходи: механізм CBAM, введення квот ЄС на українську сталь, а також військові ризики. У Dragon Capital зазначають, що галузь лише входить у важкий період, оскільки повний ефект від нових обмежень ще не проявився.

Представники «Метінвесту» в коментарі виданню заявили, що відновлення безпечної роботи портів має стати одним із ключових державних пріоритетів. Без відновлення судноплавства Україна ризикує втратити значну частину експорту, податкових надходжень та валютної виручки, а підприємства галузі — перейти до тривалих простоїв.