Українська програмна бойова система «Дельта» (Delta), розроблена вітчизняними фахівцями, вийшла за межі внутрішнього оборонного проєкту і стала предметом публічних оцінок з боку високопоставлених іноземних військових та політиків. За твердженням Дена Дрісколла, колишнього міністра армії США та члена керівництва технологічної компанії OpenAI, ця розробка «перевершує будь-яку технологію, якою в даний час володіють збройні сили США». У Німеччині голова міністерства оборони Борис Пісторіус, своєю чергою, повідомив, що розглядається питання про адаптацію «Дельти» для потреб бундесверу. Українське оборонне відомство раніше називало систему «головною технологічною перевагою», що відіграла, за його словами, «вирішальну роль» у низці операцій, зокрема у звільненні Київської та Херсонської областей, а ексголова Мінцифри Михайло Федоров характеризував її як «геймченджер сучасної війни».
Від онлайн-карти до екосистеми військового ПЗ
За даними ексклюзивного інтерв'ю Української служби Бі-бі-сі, «Дельта» починалася як онлайн-карта ситуаційної обізнаності, але з часом еволюціонувала в цілу екосистему. Сьогодні до неї входять додатки для планування, аналітики та проведення бойових місій, ШІ-помічник для військових, спеціальний месенджер, система верифікації та нарахування електронних балів за мінування і ураження безпілотників, а також система ідентифікації БПЛА. Інформація на платформі розміщується під грифом «для службового користування», проте переведення системи на суворіші рівні секретності — «таємно» і «цілком таємно» — поки що не виконано, що, за словами співрозмовників видання, стримує її повноцінне впровадження.
Десять років від ігнорування до наказу про прийняття на озброєння
Шлях «Дельти» в українській армії, за словами керівника підрозділу-розробника, 61-річного полковника у відставці Марата Утюшева, був непростим: система пройшла через стадії ігнорування та майже повної заборони, перш ніж отримала масштабне впровадження. Офіційно наказом Міноборони «Дельта» була прийнята на озброєння на всіх рівнях Сил безпеки та оборони лише у серпні 2025 року, а на весь цей шлях пішло близько десяти років. Саме цей часовий розрив між фактичним використанням системи на фронті та її формальним закріпленням у документах, за оцінкою співрозмовників Бі-бі-сі, відображає типову для оборонних відомств інерцію в ухваленні нових цифрових інструментів.
Як «Дельта» працює на рівні корпусу та батальйону
Співрозмовник Бі-бі-сі в командній ланці Сьомого корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ повідомив, що систему можна використовувати на всіх рівнях управління — від корпусного командування до батальйонів, від аналізу тактики до ухвалення стратегічних рішень, і що на даний час це основний інструмент планування та координації бойових дій у корпусі. Командування, за його словами, перевело на «Дельту» всі придані підрозділи на своїй ділянці фронту. Як приклад він навів ситуацію на Гуляйпільському напрямку, де до об'єднання зусиль військові частини управляли боєм розрізнено — через «Дельту», через програму «Кропива» (Nettle, що використовується, зокрема, для коригування вогню артилерії) або навіть за допомогою паперових карт. Після переходу на єдину систему, за його оцінкою, суттєво підвищилися можливості щодо управління, планування та загальної ефективності.
Єдиний цифровий простір та швидкість рішень
На практиці «Дельта» забезпечує, за описом співрозмовників видання, єдиний цифровий простір планування: від задуму на рівні корпусу до конкретних завдань на рівні підрозділів. Це дозволяє узгоджувати дії різних частин та оперативно коригувати плани відповідно до змін на полі бою, спираючись на швидкість, точність і коректність інформації, що надходить. Об'єднання безлічі потоків різнорідних даних в одну працюючу систему називалося великим викликом для українських розробників, і саме вирішення цього завдання, за їхніми словами, визначило поточні можливості платформи.
Обмеження та міжнародний інтерес
Попри високі зовнішні оцінки та внутрішнє визнання ролі системи під час бойових дій, «Дельта» зберігає технічні та організаційні обмеження: зокрема, відсутність переведення на суворіші грифи секретності звужує коло завдань, які можна вирішувати в її межах. Тим не менш, інтерес з боку США та Німеччини, виражений у публічних заявах Дрісколла та Пісторіуса, вказує на те, що українська розробка сприймається за кордоном як потенційно масштабований інструмент, який може бути адаптований під інші армійські структури. Повне відео інтерв'ю з Маратом Утюшевим доступне на YouTube-каналі Української служби Бі-бі-сі.