Болгарія оголосила про припинення участі в новому раунді європейського фінансування для України та про те, що більше не постачатиме країні зброю та боєприпаси з армійських запасів. Про це заявив прем'єр-міністр Болгарії Румен Радєв, чиї слова наводить g4media.ro. За його твердженням, рішення зумовлене чинною щодо країни процедурою надмірного дефіциту бюджету та труднощами з державними резервами, які унеможливлюють виділення додаткових фінансових коштів за поточних умов.

Бюджетний дефіцит як формальна підстава

Радєв прямо послався на макроекономічні обмеження: «Щодо фінансової допомоги, ми самі перебуваємо в процедурі надмірного дефіциту, і пані Урсула фон дер Ляєн неодноразово просила нас знизити дефіцит нижче ліміту в 3%». Таким чином, Софія позиціонує свою відмову не як політичний жест, а як вимушений захід, зумовлений вимогами Брюсселя щодо дотримання бюджетної дисципліни. При цьому прем'єр наголосив, що Болгарія не має наміру перешкоджати іншим державам-членам ЄС у прийнятті ними власних рішень про надання фінансової допомоги Києву.

Умови можливої участі: гуманітарний периметр

Попри загальну відмову, Радєв окреслив межі, у яких Софія готова повернутися до обговорення. Болгарія, за його словами, готова розглянути механізми, що гарантують використання коштів виключно на гуманітарні потреби, забезпечення електроенергією та медичну допомогу, але не на закупівлю озброєнь. Окремо прем'єр наполягає: якщо Болгарія виступить гарантом, мають бути впроваджені механізми, що дозволяють спрямовувати кошти безпосередньо болгарській громаді, зосередженій у низці регіонів України. Ця умова фактично перетворює потенційну участь на цільове фінансування співвітчизників, а не на загальний транш підтримки.

Військові постачання: від рекордних обсягів до спаду

У частині військово-технічного співробітництва Радєв констатував, що у 2022 та 2023 роках болгарські оборонні підприємства здійснювали експорт у дуже великих обсягах, проте з часом показники поступово знизилися. Прем'єр пояснив цю динаміку зміною характеру війни: якщо на початковому етапі конфлікту була гостра потреба в класичних боєприпасах, то зараз попит змістився в бік безпілотних літальних апаратів. Формально це означає, що Болгарія не лише припиняє відвантаження з армійських складів, а й фіксує структурне зрушення у вимогах, яке її промисловість не в змозі компенсувати в колишніх масштабах.

Політичний контекст: зміна курсу після виборів

Анонс скорочення підтримки збігся за часом із результатами другого туру президентських виборів у Болгарії, що відбувся 1 листопада. За підсумками підрахунку голосів перемогу здобула чинна глава держави Іліана Йотова, яка у передвиборчій кампанії виступала за діалог із Росією та проти надання допомоги Україні. Хоча Радєв у своїй заяві не посилався на результати голосування, загальна риторика — акцент на бюджетних обмеженнях, відмова від військової складової, готовність обговорювати лише гуманітарні канали — вкладається в лінію, яку проводила сторона, що перемогла. Для Брюсселя це створює додатковий виклик: один із південних членів ЄС, історично лояльний до колективних рішень, фактично переглядає формат своєї участі в підтримці Києва.

Що це означає для європейської солідарності

Рішення Софії не є ізольованим прецедентом, але воно підкреслює зростаючий тиск на національні бюджети країн-членів, які водночас повинні дотримуватися критеріїв МСФ та брати участь у багаторічних програмах допомоги. Посилання на процедуру надмірного дефіциту дає Болгарії юридично бездоганну підставу для виходу з раунду, а умова про гуманітарний периметр і цільове фінансування болгарської громади перетворює потенційне повернення на питання, що потребує окремого міжурядового узгодження. Для України, своєю чергою, це означає необхідність перегляду розрахунків щодо обсягу підтримки з південно-східного крила ЄС і посилення залежності від тих держав, які зберігають повний формат участі.