Накопичення заборгованості на балансуючому ринку електроенергії стало системним бар'єром для залучення інвестицій у нову маневрову генерацію, без якої стабільна робота української енергосистеми в умовах регулярних атак на інфраструктуру стає дедалі вразливішою. Про це заявив член правління НЕК «Укренерго» Іван Юрик у коментарі, опублікованому виданням РБК-Україна. За його словами, проблема не зводиться до разового погашення існуючих зобов'язань: необхідно забезпечити механізм своєчасних розрахунків з учасниками ринку, щоб цикл «борг — брак коштів — зрив платежів» не відтворювався з кварталу в квартал.

Корінь проблеми: неплатежі споживачів на спецрежимі

Юрик зазначив, що ключовим джерелом накопичення неплатежів залишаються споживачі, для яких діє спеціальний режим відключень: водоканали, шахти та суб'єкти господарювання на прифронтових територіях. Їхня заборгованість обмежує можливість «Укренерго» своєчасно розраховуватися з учасниками балансуючого ринку. У результаті формується замкнене коло: енергосистема не отримує оплату за балансуючі послуги, не може повернути кошти генераторам, а ті, своєю чергою, не вбачають економічної доцільності вкладати капітал у нові маневрові потужності. «Залучити їх неможливо без вирішення проблеми боргів на балансуючому ринку», — наголосив член правління.

Атаки на інфраструктуру посилюють потребу в маневреності

Контекст, у якому звучить попередження, визначає терміновість питання. З початку повномасштабного вторгнення, за словами Юрика, практично всі підстанції «Укренерго» зазнали пошкоджень різного ступеня тяжкості, а нові обстріли щодня створюють додаткові потреби у відновленні обладнання та мереж. «Кожна нова атака — це додаткові потреби в обладнанні та коштах на відновлення. Своєчасні поставки дефіцитного обладнання від міжнародних партнерів допомагають нам швидше повертати пошкоджені об'єкти в роботу», — зазначив він. У таких умовах маневрова генерація, здатна швидко компенсувати втрати потужності, стає не просто економічним, а інфраструктурним імперативом.

Цифри: рекордна заборгованість на ринку

Масштаб проблеми підтверджують дані, раніше озвучені головою правління НЕК «Укренерго» Віталієм Зайченком: станом на сьогодні заборгованість учасників балансуючого ринку перед «Укренерго» перевищила 46 млрд грн, що є одним із найвищих показників за всю історію функціонування ринку. Для порівняння: за 2025 рік цей показник зріс на 21% — до рекордних 42 млрд гривень. Водночас суттєво зросла і власна заборгованість «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку — на 36%, до 22,9 млрд грн. Таким чином, проблема має двосторонній характер: неплатежі накопичуються і з боку споживачів, і з боку самої мережевої компанії, що створює каскадний ефект по всьому ланцюжку розрахунків.

Інтеграція в європейський ринок як умова розвороту

Юрик також підкреслив, що погашення боргів і припинення накопичення нової заборгованості є не лише внутрішньою, а й геополітичною умовою: без цього Україна не зможе повноцінно інтегруватися в балансуючі сегменти європейського енергоринку. Розширення можливостей обміну резервами з європейськими партнерами дозволить ефективніше балансувати енергосистему та знизити залежність від внутрішніх маневрових потужностей, будівництво яких, як уже зазначалося, стримується борговим навантаженням. Голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус раніше заявив, що першочерговим завданням держави має стати саме припинення накопичення нових боргів, оскільки спрямування коштів на погашення існуючої заборгованості не дає стійкого результату, поки обсяг неплатежів продовжує зростати.

Сукупність цих факторів — рекордні 46 млрд грн заборгованості, щоденні пошкодження інфраструктури, залежність від поставок обладнання з-за кордону та неможливість залучити приватні інвестиції в маневрову генерацію — формує комплексну проблему, вирішення якої потребує одночасних дій на рівні державної політики розрахунків, законодавчого регулювання спецрежиму відключень та прискорення інтеграції в європейські балансуючі ринки.