«Повна нісенітниця»: Борис Джонсон відповів на звинувачення у саботажі переговорів

Бувший прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон категорично відкинув твердження про те, що саме його позиція стала вирішальним фактором у зриві мирних переговорів між Україною та Росією в Стамбулі навесні 2022 року. У своєму останньому заявленні екс-прем'єр назвав подібні версії «повною нісенітницею» і підкреслив, що його єдиною метою в комунікації з президентом Володимиром Зеленським було підтвердження твердої підтримки Лондона у разі, якщо Київ вирішить продовжити спротив.

Джонсон заявив, що західні лідери не мали ні права, ні можливості втручатися у суверенне рішення українського народу відстоювати свою незалежність. На його думку, остаточне рішення про продовження бойових дій приймалося виключно українською стороною, виходячи зі склавшоїся на той момент ситуації на полі бою та стратегічних інтересів країни.

Контекст переговорів: що було навесні 2022 року?

Переговірний процес у Стамбулі, що проходив у березні 2022 року, став одним із найобговорюваніших епізодів початку повномасштабної війни. Сторони обговорювали ряд критично важливих питань, включаючи нейтральний статус України, відмову від вступу до НАТО та гарантії безпеки. Російська сторона наполягала на включенні цих умов у фінальний документ, що викликало гострі дебати в українському керівництві.

Згідно з Конституцією України (ст. 85, 102, 116), стратегічний курс на вступ до НАТО є обов'язковим для всіх органів влади. Це створювало серйозну перешкоду для підписання документів, які могли б обмежити суверенітет країни. Саме цей аспект, на думку експертів, став однією з ключових причин, чому переговори в кінцевому підсумку не призвели до підписання угоди.

Суперечливі дані: версія Давида Арахамії

Заявлення Бориса Джонсона вступає у протиріччя з раніше озвученою позицією Давида Арахамії, голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді, який у 2022 році очолював українську переговорну делегацію. У листопаді 2023 року Арахамія заявив, що саме британський екс-прем'єр зіграв ключову роль у відмові Києва від підписання фінальних документів із Москвою.

За словами Арахамії, Джонсон прямо сказав: «Ми взагалі не будемо з ними нічого підписувати — і давайте просто воювати». Однак Арахамія також уточнив, що західні партнери були в курсі ходу переговорів, але не приймали рішень за Київ. Таким чином, версія Арахамії вказує на те, що вплив Джонсона був скоріше моральним та політичним, ніж прямим втручанням у процес прийняття рішень.

Наслідки для міжнародної політики

Суперечки навколо ролі Бориса Джонсона у зриві Стамбульських домовленостей мають далекосяжні наслідки для міжнародної політики. Якщо версія Арахамії вірна, це може підірвати довіру до західних партнерів і викликати питання про прозорість процесів прийняття рішень. З іншого боку, якщо версія Джонсона підтверджується, це зміцнює позицію України як суверенної держави, здатної самостійно приймати стратегічні рішення.

У будь-якому разі, цей епізод залишається одним із найобговорюваніших у контексті українсько-російського конфлікту. Він демонструє складність дипломатичних процесів та важливість врахування всіх факторів, включаючи внутрішній та зовнішній тиск, при прийнятті рішень, які можуть змінити хід історії.

Висновки: хто правий у суперечці про Стамбул?

На даний момент обидві сторони представляють свої версії подій, і остаточна відповідь на питання про роль Бориса Джонсона у зриві переговорів залишається відкритою. Однак важливо зазначити, що незалежно від того, хто правий, українська сторона прийняла рішення, яке, на її думку, було найкращим для захисту суверенітету та безпеки країни.

Ця суперечка також підкреслює важливість прозорості та відповідальності у міжнародних відносинах. У майбутньому подібні ситуації можуть стати предметом більш ретельного аналізу, щоб уникнути непорозумінь та забезпечити більш ефективну взаємодію між країнами у кризових ситуаціях.