---
title: "Бойкот українських портів: хто відповідатиме за мільярдні збитки після зупинки судноплавства"
description: "Іноземні судновласники оголосили бойкот портам Одеси через атаки РФ: з 22 липня судноплавство зупинено. Хто відповідатиме за мільярдні збитки? 🚢💥 #Україна #ЧорнеМоре"
date: 2026-07-31T19:46:07.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/boykot-ukrainskykh-portiv-vidpovidalnist-za-zryv-postachan-uk
tags: [ukraine, odessa, maritime-trade, black-sea, wars-risks]
publisher: "XAB.info"
---

# Бойкот українських портів: хто відповідатиме за мільярдні збитки після зупинки судноплавства

![Вантажне судно з контейнерами в морі поруч із маяком — символ зупинки судноплавства з українських портів](https://xab.info/media/2026/07/31/boykot-ukrainskih-portov-otvetstvennost-za-sorvannye-postavki/boykot-ukrainskih-portov-otvetstvennost-za-sorvannye-postavki-1.webp)

З 22 липня 2026 року у Чорноморському басейні склалася беспрецедентна ситуація: іноземні судновласники масово відмовилися від заходів у порти Великої Одеси. Фактично, комерційне судноплавство в українських акваторіях зупинено, проте юридично порти залишаються відкритими. Держава не вводила офіційних обмежень, рішення про замороження рейсів було прийнято виключно приватними компаніями та страховими синдикатами під тиском військових ризиків.

### Причини зупинки: статистика атак

Ключовим фактором, що спровокував бойкот, стала різка ескалація напруги в регіоні. За даними верифікованих джерел, лише за перші два тижні липня зафіксовано 23 удари по портовій інфраструктурі та 17 атак на цивільні судна під іноземними прапорами. Російські військові дії призвели до того, що страхові премії за військові ризики були підняті до заборонного рівня, а згодом і зовсім припинено страхування суден, що слідують в українські води.

Точкою неповернення стала трагедія 19 липня. Ракетний удар по балкеру з українською кукурудзою, що виходив із порту, забрав життя десяти осіб, включаючи українського лоцмана. Через тиждень пошкоджене судно затонуло. Ця подія стала каталізатором для міжнародних судновласників, які оголосили мораторій на рейси.

### Юридична дилема: форс-мажор чи комерційний розрахунок?

Повна зупинка трафіку без офіційного закриття портів державою створила складний прецедент у міжнародному морському праві. Головне питання, яке зараз обговорюють юристи та трейдери: хто понесе відповідальність за зрив постачань та мільярдні збитки?

**Позиція судновласників**

Юристи найбільших морських перевізників посилаються на пункти про «військові ризики» (War Risk Clauses) у договорах чартеру. Згідно з цими умовами, капітан та судновласник мають право відмовитися від заходу в порт у разі наявності прямої загрози знищення судна. Статистика липневих атак розглядається міжнародними арбітражами як доказ непереборної сили (форс-мажору). У цьому випадку судновласники звільняються від штрафів за невиконання контрактів.

**Позиція українських експортерів**

Українські компанії, чиї вантажі заблоковані на причалах Одеси та Чорноморська, несуть колосальні збитки. Трейдери зривають терміни поставок перед покупцями в Єгипті, Китаї та країнах Азії. Оскільки порти формально відкриті, Торгово-промислова палата України видає сертифікати про форс-мажор у індивідуальному порядку, проте міжнародні покупці вже готують позови про стягнення неустойок.

### Державні гарантії та економічні наслідки

Для стабілізації ситуації Кабінет міністрів України намагається залучити спеціальний Український фонд страхування морських ризиків. Механізм передбачає покриття збитків іноземним компаніям за рахунок держбюджету. Проте, враховуючи масштаби руйнувань та високу вартість сучасних суден (від $20–50 млн за балкер), державні гарантії поки що здаються недостатніми для великих транснаціональних гравців без жорсткого перестрахування на Заході.

### Військовий контекст та відповідні заходи

Паралельно з економічною кризою, Сили оборони України вживають кроки щодо зміни балансу сил у регіоні. За інформацією військових джерел, координація зусиль стала пріоритетним завданням на Ставці нового Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.

У відповідь на знищення зерновозів українські спецслужби активізували операцію під кодовою назвою «МоЛоЧКа». За твердженням військових, за три тижні липня українські надводні ударні дрони-камікадзе пошкодили понад 200 суден, що належать до так званого «тіньового флоту» Росії. Мета операції — продемонструвати, що ціна блокади українських портів для російської економіки буде симетричною.

Окрім того, під час закритих переговорів у Вашингтоні президент Володимир Зеленський обговорював з Дональдом Трампом можливість зняття обмежень на використання супутникової мережі Starlink для далекобійних дронів. Реалізація цього кроку, на думку української сторони, дозволила б знищувати російські кораблі у пунктах базування в Новоросійську, що мало б сприяти обезпеченню цивільного фарватеру.