Вранці 8 вересня 2026 року російські безпілотні літальні апарати завдали серію ударів по залізничній інфраструктурі України. Як повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський у своєму офіційному зверненні, під вогонь потрапили щонайменше два складу: регіональний електропотяг на маршруті «Дніпро — Запоріжжя» у Запорізькій області та приміський дизель-потяг у Сумській області. За даними РБК-Україна та телеканалу «24», це вже третій удар по потягах «Укрзалізниці» за поточні добу.

Атака на потяг «Дніпро — Запоріжжя»: хроніка трагедії

Склад на маршруті «Дніпро — Запоріжжя» був заздалегідь зупинений черговими по станції після моніторингу загроз, що дозволило евакуювати пасажирів. Однак, за попередньою інформацією, одна з провідниць повернулася до потяга під час евакуації, і зв'язок із нею встановити не вдалося. Внаслідок першого удару безпілотника загорівся один з вагонів електропотяга. Приблизно через пів години російські війська завдали повторного удару по тому ж складу, після чого пожежа виникла ще в одному вагоні. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок атаки загинув один працівник залізниці — провідниця, яка перебувала біля складу в момент повторного удару. Кадри ліквідації наслідків опубліковані в відкритих джерелах: на фотографіях видно дим, що піднімається з пошкоджених вагонів, і пожежні розрахунки, що працюють на місці.

Удар по приміському дизель-потягу на Сумщині

Паралельно в Сумській області був атакований приміський дизель-потяг. У цьому випадку склад також вдалося заздалегідь зупинити, а пасажирів — евакуювати до початку обстрілу. Водночас, за попередньою інформацією, частина людей перебувала на недостатній відстані від складу і отримала осколкові поранення. Першу допомогу постраждалим надала поїзна бригада, після чого на місце прибули медики. Точна кількість поранених на момент підготовки матеріалу уточнювалася.

Рекомендації «Укрзалізниці» та закликання до дисципліни

Олександр Перцовський у своєму заявленні закликав пасажирів у прифронтових районах суворо дотримуватися вимог безпеки під час зупинки та евакуації потягів. За його словами, за наявності укриття необхідно одразу пройти в нього, а за його відсутності — відійти від складу на відстань понад 200 метрів. «Ці правила написані кров'ю. Але жодної необхідності додавати цю кров немає», — підкреслив голова «Укрзалізниці». Він також відзначив, що в більшості випадків потяги вдається заздалегідь зупинити при виявленні загрози, проте ключовим фактором виживання залишається дисципліноване виконання вказівок працівників залізниці під час евакуації.

Суперечливі дані

У відкритих джерелах присутня незначна неузгодженість у описі статусу загиблого. У початкових повідомленнях «Укрзалізниці» фігурує формулювання «працівник залізниці», тоді як видання «Факти» в заголовку та тексті прямо вказує на те, що загинула провідниця. Уточнення, ймовірно, з'явилося міру надходження інформації від ДСНС та внутрішніх служб компанії. Крім того, у частині опису інциденту на Сумщині: телеканал «24» повідомляє про «є поранені» без конкретизації кількості, тоді як основний текст Перцовського вказує, що поранення отримані осколкові і пов'язані з недостатнім віддаленням від складу. Обидві версії не суперечать одна одній, але відрізняються рівнем деталізації, що характерно для оперативної фази висвітлення інциденту.

Контекст: систематичні удари по залізничному транспорту

Атаки 8 вересня стали продовженням багатомісячної кампанії російських сил з руйнування залізничної інфраструктури та рухомого складу України. Як зазначають українські ЗМІ, за останні тижні кількість інцидентів з ударами по потягах у прифронтових регіонах — Сумській, Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях — неухильно зростає. «Укрзалізниця» у відповідь на це посилити систему моніторингу загроз та впровадила протоколи попередньої зупинки складів, що, як свідчать дані за 8 вересня, дозволяє в більшості випадків евакуювати пасажирів до моменту удару. Водночас трагедія з провідницею на маршруті «Дніпро — Запоріжжя» наочно демонструє, що навіть за дотримання всіх процедур ризик для персоналу залишається критично високим.