Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час «Ризької конференції» заявив, що Київ наміряється послідовно розширювати географію та нарощувати бойову потужність ударів по території Росії, якщо Москва не припинить бойові дії. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на публікацію латвійського громадського ЗМІ LSM. Інтерв'ю було надано журналісту LTV Ґінтсу Амоліншу, і однією з ключових тем розмови стали перспективи далекобійних атак українських сил.

Контекст розмови: від арктичного удару до розширення географії

Журналіст LTV нагадав Буданову про недавній удар українського далекобійного безпілотника по ціль на відстані близько 3000 кілометрів у російській Арктиці і запитав, чи варто очікувати подальшого розширення географії подібних атак. Глава ОП відповів прямо: інтенсивність ударів зростатиме, якщо Росія продовжуватиме бойові дії проти України. За його словами, атаки стануть «більш глибокими та потужними», а подальший розвиток подій безпосередньо пов'язаний із діями Москви та її готовністю продовжувати війну.

Ключова цитата: «ще більше та сильніше»

«Якщо Росія не припинить бойові дії проти нас, зрозуміло, що вона відчув це на власній шкірі ще більше та сильніше. Наші удари ставатимуть дедалі глибшими та матимуть більшу бойову потужність», — заявив Буданов. Таким чином, глава ОП фактично дав зрозуміти, що Україна розглядає нарощування далекобійних ударів як інструмент тиску на Кремль та елемент стратегічного стримування, а не як самоціль.

Суперечливі дані

Водночас низка видань, зокрема український ресурс ukraina.ru, транslює іншу оптику на ті самі або суміжні заяви Буданова: у заголовку матеріалу фігурує формулювання про те, що глава ОП «визнав марноту ударів далекобійними безпілотниками по РФ» і що «війну так не виграти». Це створює видиме суперечність: з одного боку, Буданов анонсує зглублення та посилення атак; з іншого — в інтерпретації частини ЗМІ підкреслюється, що він нібито визнав обмеженість ефекту саме безпілотних ударів як інструменту перемоги. Можливе пояснення: у повному обсязі інтерв'ю Буданов, ймовірно, розмежував тактичну ефективність окремих дронів і стратегічну логіку нарощування тиску, проте в скорочених заголовках ці нюанси розмиваються, породжуючи протилежні трактування одного й того самого висловлювання.

Юридичний фон: «третій ювілейний» арешт

Нагадування про заяву Буданова в Ризі збіглося з черговим рішенням російського суду про арешт керівника Офісу президента. У Москві його звинувачують у нібито застосуванні заборонених методів ведення війни. Сам Буданов раніше коментував подібні рішення як такі, що не мають для нього практичного значення, називаючи їх «визнанням ефективності своєї роботи» та зазначаючи, що нинішній арешт став уже «третьім ювілейним». Цей контекст підкреслює, що публічні заяви глави ОП сприймаються в Москві як елемент інформаційного протистояння, а не лише як оперативні сигнали.

Ширше: що говорить Буданов про припинення бойових дій

В іншому виступі, зафіксованому Інтерфаксом-Україна, Буданов окреслив «найреалістичніший варіант припинення бойових дій» — по фактичній лінії фронту. Це заява в сукупності з ризькими коментарями малює послідовну позицію: Київ, за його власними словами, не відмовляється від переговорного треку, але водночас сигналізує, що до припинення вогню з боку Росії тиск наростуватиме. Таким чином, ризьке інтерв'ю вбудовується в ширшу риторику, де загроза зглублення ударів і вказівка на лінію фронту як основу для переговорів виступають двома сторонами однієї стратегії.