Розпорядник Офісу президента України Кирило Буданов в інтерв'ю The New York Times окреслив можливі строки відновлення переговорного процесу щодо врегулювання конфлікту, розв'язаного Росією проти України. За його словами, новий раунд консультацій може стартувати наприкінці вересня 2026 року. При цьому він наголосив, що реальні умови для припинення вогню, імовірно, сформуються значно пізніше — не раніше весни. Таким чином, Київ закладає у свою дипломатичну стратегію розрив між формальним відновленням діалогу та фактичною готовністю сторін зафіксувати домовленості на полі бою.

Переговори можуть стартувати наприкінці вересня

Як повідомляє РБК-Україна, Буданов пов'язав відновлення переговорів з рядом політичних подій у двох ключових країнах. За його оцінкою, новий раунд консультацій очікується після проведення парламентських виборів у Росії та за кілька тижнів до проміжних виборів у США. Така прив'язка до виборчих циклів свідчить про те, що, на думку керівника ОП, саме зміна внутрішньополітичного контексту в Москві та Вашингтоні може створити вікно можливостей для дипломатичного прориву.

Візит Уіткоффа та Кушнера як можливий тригер

Початком нового раунду консультацій, за словами Буданова, може стати візит до Києва американських представників Стива Уіткоффа та Джареда Кушнера. Їхня присутність в українській столиці розглядається як сигнал про готовність Вашингтона знову активізувати посередницьку роль. Буданов також підкреслив прагматичний характер переговорної позиції Києва: «Переговори рано чи пізно до чогось приведуть. Не можна воювати все життя». Це формулювання відображає розуміння того, що дипломатичний трек, навіть за умов триваючих бойових дій, залишається необхідним інструментом.

Четверта зимовая кампанія обстрілів інфраструктури

Паралельно з дипломатичними прогнозами Буданов попередила про військову загрозу. Він заявив, що Росія, імовірно, спробує завдати ударів по українській інфраструктурі в рамках нової масованої зимової кампанії обстрілів, яка стане вже четвертою з початку повномасштабного вторгнення. Це попередження підкріплює тезу про те, що навіть напередодні можливих переговорів Москва не намірує послаблювати військовий тиск, використовуючи його як важіль впливу на переговорну динаміку.

Позиція Москви: заяви Путіна та Небензі

На тлі слів Буданова слід враховувати і позицію російської сторони. Напередодні російський лідер заявив, що домовлятися про припинення війни мають самостійно Росія та Україна, а інші держави лише надають допомогу. Він також стверджував, що Москва нібито ухиляється від ударів по українських владах, оскільки їй потрібні переговори, які не поставлять Росію «на коліна». Крім того, представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що Кремль готовий до продовження війни, якщо Україна не визнає захоплені території та не погодиться з вимогами Москви. Ці заяви фіксують, наскільки розходяться стартові позиції сторін перед можливим відновленням діалогу.

Контекст: умови перемир'я, обговорювані раніше

Для повноти картини важливо враховувати попередню динаміку. Раніше у 2026 році Буданов уже обговорював умови, за яких перемир'я, оголошене у травні, може бути продовжене, зокрема довше 9 травня, за умови взаємного припинення вогню. Це показує, що тема фіксації паузи у бойових діях та її умов залишається постійною частиною публічної риторики Києва, а вересневі переговори, за задумом української сторони, мають стати логічним продовженням цієї лінії — але вже на тлі більш зрілих умов, які, як визнає сам Буданов, сформуються лише до весни.