Питання про те, як саме будуть побудовані відносини між Україною та Росією після завершення бойових дій, залишається відкритим. Однак необхідність підготовки до життя з РФ як постійним сусідом вже стала фактом. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час зустрічі зі студентами Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Реальність сусідства
У своєму виступі Буданов підкреслив, що варіанти розвитку подій можуть бути найрізноманітнішими, але географічна реальність не змінюється. На його думку, певна територія завжди буде межувати з Україною, і до цього факту країні доведеться готуватися в довгостроковій перспективі.
Голова ОП зазначив, що зараз достроково обговорювати деталі майбутньої співпраці чи конфронтації, оскільки конфлікт перебуває в активній фазі. Буданов навів історичні паралелі, вказавши, що під час Другої світової війни СРСР не вів економічних відносин з Німеччиною в розпал бойових дій, незважаючи на те, що на початку конфлікту ситуація могла відрізнятися. Аналогічна логіка, на його думку, діяла і у відносинах зі США.
«Не можна говорити про те, якими будуть відносини під час гарячої фази. Це просто некоректно навіть», — підсумував Буданов, закликаючи зосередитися на поточному завданні — зупинці війни.
Позиція Москви та пауза в переговорах
На даний момент переговорний процес між Києвом та Москвою перебуває в стадії затишшя. Офіційний діалог було призупинено ще взимку. Згідно з наявними даними, спочатку причиною зриву контактів стало втручання зовнішніх факторів, включаючи дії США, які виконували роль посередника.
Пізніше ініціатива діалогу була відхилена російською стороною. У Кремлі заявляли, що готові до розмови лише за умови готовності України відмовитися від контролю над Донбасом. Останнім часом ситуація не змінилася: російський лідер Володимир Путін заявив про відсутність передумов для переговорів.
Путін розкритикував листа президента України Володимира Зеленського, надісланого йому 4 червня, заявивши, що документ не створює бази для діалогу. При цьому у Москві періодично лунають пропозиції відновити спілкування «на базі стамбульських домовленостей», однак Київ поки що не бачить у цьому конструктивного виходу з кризи.