У ніч на 2 вересня 2026 року в київському районі Березняки, поблизу будинку на вулиці Юрія Шумського, стався інцидент зі стріляниною, у який, за повідомленнями очевидців та поширеними в мережі кадрами, були залучені працівники силових структур. Вранці рух по вулиці було перекрито, на місці продовжували перебувати правоохоронці; свідки повідомляли про затриманих та поранених. На момент офіційної реакції ситуація вже перебувала в полі зору слідчих органів, що й прокоментував глава Офісу президента.

Реакція глави Офісу президента

Кирило Буданов заявив, що ситуацією вже займаються Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора. У своєму висловлюванні він підкреслив необхідність «ретельного та неупередженого розслідування» і додав: «ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців, відкривати вогонь на вулицях наших міст, віддавати та виконувати злочинні накази». Формулювання глави ОП фактично фіксує два паралельні контури — слідчий (ДБР, Офіс генпрокурора) та дисциплінарно-правовий (відповідальність за «злочинні накази»), не даючи при цьому остаточної кваліфікації сталогося.

Версія спецслужб: запобігання теракту

Спочатку низка Telegram-каналів пов’язала стрілянину з діяльністю СБУ та ГУР, які в перші години не коментували події. Пізніше СБУ та ГУР повідомили про запобігання теракту, який, за їхніми даними, готувала ФСБ РФ проти перебуваючого в Україні російського опозиціонера. Ім’я не називалося, однак, як вдалося з’ясувати РБК-Україна від джерел, йшлося про замах на заступника командира з бойової роботи «Російського добровольчого корпусу» Степана Каплунова, про викрадення якого на днях повідомив сам РДК. Примітно, що пресслужба ГУР згодом видала повідомлення про запобігання теракту.

Суперечливі дані

У публічних заявах сторін наметилося помітне розходження версій. В одній з них інцидент подається як «запобігання теракту», підготовленого ФСБ РФ проти російського опозиціонера; в іншій — як озброєний напад на працівників СБУ, які, за її даними, проводили обшуки в рамках розслідування теракту. Більше того, повідомлення ГУР про запобігання теракту було видалено, а згодом СБУ дала вже іншу, вужчу формулювання. Таким чином, публічно співіснують щонайменше дві неспівпадна інтерпретації: «скасування підготовки теракту» та «напад на силовиків із застосуванням зброї». До завершення слідства обидві версії залишаються в відкритому полі, і саме це розходження потребує уважного відстеження.

Позиція СБУ та Офісу генпрокурора

Після обіду 2 вересня з офіційною комунікацією вийшла Служба безпеки України. За її заявою, під час проведення обшуків за одним із адрес у рамках розслідування теракту на працівників СБУ було скоєно озброєний напад, а нападники, як заявлено, заблокували автомобілями проїзд правоохоронців. Для зупинення опору залучили спецпідрозділ «Альфа», правоохоронці застосували зброю, внаслідок чого є поранені; нападників затримали. СБУ повідомила, що, за її даними, затримані належать до одного з підрозділів Збройних Сил України, у них вилучено зброю та документи. Офіс генерального прокурора, у свою чергу, повідомив про початок розслідування за фактом загрози та посягання на життя працівника правоохоронного органу; слідчі дії тривають.

Контекст та подальші кроки

Сукупність заявань свідчить про те, що інцидент розслідується одразу за кількома лініями: слідством за фактом застосування зброї та посягання на життя силовика, а також в рамках перевірки обставин, пов’язаних із припущеним терактом та викраденням військовослужбовця. Ключовим залишається питання про те, саме які підрозділи та за яких обставин виявилися залучені до стрілянини, і чи буде підтверджено версії про «злочинні накази», на які вказав глава Офісу президента. До опублікування підсумкових даних слідства обидві публічні трактовки — про запобігання теракту та про напад на працівників СБУ — слід розглядати як не остаточні.