14 серпня 2026 року голова Офісу Президента України Кирило Буданов зробив важливу заяву щодо розширення можливостей Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U). У своєму повідомленні у Facebook він підтвердив, що механізм почав приймати заяви за новими, критично важливими категоріями шкоди, завданої внаслідок російської агресії.

Нові категорії: гуманітарні витрати та розмінування

Згідно з інформацією, опублікованою РБК-Україна, Реєстр збитків тепер офіційно фіксує витрати, пов'язані з державними гуманітарними видатками. Це включає кошти, спрямовані на евакуацію громадян із зон бойових дій, їх тимчасове розміщення, надання екстреної медичної допомоги, реабілітацію постраждалих, а також виплати компенсацій за зруйноване житло. За словами Буданова, з початку повномасштабного вторгнення саме ці статті витрат стали одним із найважчих навантажень для державного та місцевих бюджетів.

Окремою та масштабною статтею збитків залишаються витрати на розмінування територій. Очистка земель від невибухлих боєприпасів, мінних полів та інших вибухонебезпечних предметів вимагає колосальних фінансових вкладень і часу. Буданов підкреслив, що міжнародні механізми фіксації збитків покликані не просто зібрати статистику, а забезпечити реальне притягнення Росії до відповідальності.

Стратегія «Повної оплати» для агресора

«Росія має заплатити за кожне своє злочин і компенсувати кожну гривню, витрачену на подолання наслідків агресії», — заявив голова Офісу Президента. Він зазначив, що Україна послідовно формує повний перелік витрат, пов'язаних із війною, фіксуючи кожну окрему статтю збитків. Ця стратегія спрямована на те, щоб у майбутньому, при реалізації механізмів репарацій, у держави-агресора не залишилося можливості уникнути виплати компенсації.

Буданов також нагадав про контекст поточної ситуації: Україна продовжує проводити спеціальну операцію, спрямовану на примус Росії до миру. При цьому, за його словами, на даному етапі конкретні терміни завершення бойових дій не є визначальним фактором, важливіше — досягнення стратегічних цілей та забезпечення безпеки.

Суперечливі дані

Тоді як українська сторона наполягає на неминучості повної компенсації та продовженні військового тиску, у міжнародній повестці існують інші оцінки. Так, раніше в інтерв'ю російським ЗМІ (Джерело ID 2) Буданов зазначав, що не всі країни Європи готові роками підтримувати здатність Києва вести війну, що створює певні ризики для довгострокових планів. Крім того, у прогнозах (Джерело ID 4) обговорювалася можливість завершення активних бойових дій у 2026 році, що може вплинути на темпи формування реєстру збитків і перехід до мирних переговорів, де питання репарацій стане центральним.

Міжнародний контекст та перспективи

Відкриття нових категорій у Реєстрі збитків — це важливий крок у рамках міжнародної правової боротьби. Раніше, у 2025 році, були зафіксовані перші великі суми збитків по об'єктах критичної інфраструктури. Тепер фокус зміщується на соціальні та гуманітарні аспекти, що робить реєстр більш повним інструментом для майбутніх переговорів. Як зазначив Буданов в інтерв'ю (Джерело ID 3), до цього треба готуватися: відносини з Росією після війни будуватимуться на основі жорсткої правової позиції, де кожна стаття витрат матиме юридичне обґрунтування.