У Берліні розгорілася гостра дискусія навколо майбутнього статусу українських біженців. Голова Комітету Бундестагу з європейських справ Антон Гофрайтер від партії «Союз 90 / Зелені» різко засудив ініціативи Європейської комісії, спрямовані на посилення правил надання тимчасового захисту. У центрі конфлікту — доля українських чоловіків призовного віку, які можуть втратити автоматичне право на притулок у ЄС.

План Брюсселя: диференціація заявників

Ситуація загострилася на тлі пропозиції Єврокомісії, оприлюдненої 26 червня 2026 року. Документ передбачає продовження дії Директиви про тимчасовий захист до березня 2028 року, проте з суттєвими застереженнями. Згідно з надходженнями даними, європейські регулятори розробляють механізм, який виключить зі спрощеної процедури громадян України чоловічої статі у віці від 18 до 60 років.

У разі реалізації цього сценарію, чоловіки, що в'їжджають, замість автоматичного статусу тимчасового захисту будуть переведені до загальної, більш тривалої та складної процедури розгляду індивідуальних прохань про притулок. Це фактично означає, що отримання легального статусу стане для них значно більш трудомістким процесом.

Позиція Антона Гофрайтера: пріоритет прав людини

Німецький парламентарій назвав можливий перегляд Директиви 2001/55/EC некоректним кроком, що порушує базові європейські стандарти. У інтерв'ю телеканалу ntv Гофрайтер сфокусувався на етичній стороні питання, нагадавши про фундаментальне право на відмову від військової служби з міркувань сумління.

«Я захищаю фундаментальне право на відмову від військової служби з переконань. Ніхто не повинен змушуватися до застосування зброї, якщо це входить у протиріччя з його внутрішніми етичними чи релігійними цінностями», — заявив депутат.

На думку Гофрайтера, звуження рамок колективного захисту на основі демографічних та гендерних ознак створює небезпечний прецедент правової невизначеності. Він побоюється, що подібні заходи можуть розмити гуманітарну основу міграційної політики всього Європейського Союзу.

Реальність на місцях: Данія та Швейцарія

Хоча загальноєвропейське рішення ще перебуває на стадії узгодження в Раді ЄС (очікуване прийняття — липень або вересень 2026 року), окремі країни вже почали діяти самостійно, реалізуючи диференційований підхід на національному рівні.

Яскравим прикладом стала Данія. Копенгаген затвердив регламент, згідно з яким українські чоловіки від 23 до 60 років, які не мають документально підтверджених медичних чи соціальних підстав для звільнення від військового обов'язку, виключаються зі спрощених схем отримання виду на проживання.

Аналогічні процеси відбуваються і в Швейцарії. Федеральні органи юстиції та поліції вивчають правові моделі для поетапного зміни умов перебування та скорочення соціальних пільг для військовозобов'язаних осіб.

Офіційна позиція Києва та статистика

Українська влада неодноразово підкреслювала, що заходи з верифікації громадян за кордоном здійснюються виключно в правовому полі країни. Київ заявляє, що модернізація правил консульського обліку спрямована на прозорість мобілізаційних ресурсів, а взаємодія з ЄС будується на паритетних засадах.

Однак масштаб проблеми величезний. За даними Євростату, станом на першу половину 2026 року в країнах ЄС тимчасовий захист отримали близько 4,33 мільйона осіб. Лідерами за прийомом залишаються Німеччина (1,27 млн осіб) та Польща (понад 961 тис.). Саме в цих країнах дискусії щодо перегляду статусу можуть мати найбільш відчутні соціальні наслідки.