Вперше за роки повномасштабної війни ситуація на фронті почала змінюватися на користь України. Російське наступлення сповільнилося до мінімальних показників за останній рік, а втрати окупантів досягли рекордних значень. Про це свідчать дані, опубліковані РБК-Україна в матеріалі «Шанс на мир? Чому Росія буксує на фронті і чи дійсно Путін готовий до зупинки війни».

Рекордні втрати та падіння ефективності

Щомісяця Росія втрачає близько 35 тисяч військовослужбовців — убитими або важко пораненими. Набору контрактників ледве вистачає, щоб закрити цю діру, що свідчить про критичний стан армії. При цьому ціна кожного кілометра просування різко зросла: якщо восени минулого року на захоплення одного квадратного кілометра йшло 67 солдатів, то в квітні — вже 179.

«Інерційний сценарій війни вперше за довгий час схилився на нашу користь», — зазначає співрозмовник видання в керівництві України. Це означає, що старі методи ведення бойових дій більше не працюють, а нові вимагають від Москви ризикованих кроків, які вона поки не готова зробити.

Політичний контекст та терміни завершення гарячої фази

Саме в цих умовах стають зрозумілими слова президента Володимира Зеленського про можливе завершення активної фази конфлікту до листопада — до моменту виборів у Конгрес США. Київ, за словами джерел, давно має стратегічні «карти», які раніше критикував Трамп, і зараз планомерно загоняє противника в глухий кут.

За оцінками поінформованих джерел, Росія опинилася в ситуації, коли традиційні методи — масова мобілізація, вторгнення в Балтію чи застосування ядерної зброї — або неможливі, або надто ризиковані. «У них істерика, тому що не хочуть мобілізацію — бояться своїх. Не хочуть серйозно лезти в Балтію — теж бояться. Ядерну бомбу теж кинути не можуть. Виходить, давайте хоч Київ розбомбимо», — наводить видання слова одного зі співрозмовників.

Ракетна загроза та підготовка до ескалації

Єдиним залишковим перевагою Росії, на думку експертів, залишаються ракетні удари, особливо балістичні. У зв'язку з цим українській столиці варто готуватися до того, що атаки, подібні до тієї, що сталася в ніч на 24 травня, стануть більш регулярними.

Президент Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити політичний та економічний тиск на Москву, підкресливши, що лише так можна зупинити систематичні удари по містах України. Раніше The Economist повідомляв, що Зеленський нібито наказав готуватися ще до 2–3 років війни, однак джерела у владі спростували цю інформацію, назвавши її «старим вбросом».

Висновки: глухий кут чи нова ескалація?

Ситуація на фронті та в політичному полі свідчить про те, що Росія виснажила свої основні варіанти для досягнення військових цілей без радикальних заходів. Залишкові інструменти — ракетні удари та спроби дестабілізації — несуть високі ризики, але можуть бути використані у разі повної втрати контролю над ситуацією. Україна, у свою чергу, використовує поточний момент для зміцнення позицій та підготовки до можливого переходу до мирних переговорів.