Російські військові з технічної точки зору здатні наносити удари по Києву за допомогою реактивного боєприпасу «Бандероль» (S8000), проте поки що не застосовують цей засіб ураження проти столиці України в масовому порядку. Про це в коментарі РБК‑Україна заявив авіаційний експерт Костянтин Криволап. За його словами, назвати точні обмеження в цьому питанні складно, але найімовірнішою причиною він вважає організаційно‑штатні фактори: розташування бойових підрозділів і сегментацію зон відповідальності, які російські сили вибудували всередині своєї системи ударів.

Що таке «Бандероль»

«Бандероль» (індекс S8000) — російський реактивний бронепроникний (проникаючий) боєприпас, який Головне управління розвідки Міноборони України додатково класифікує як крилату ракету. По суті, це гібрид безпілотника та ракети, розроблений російським АО «Кронштадт». Основною платформою запуску виступає російський БПЛА «Орион», з якого боєприпас скидається і отримує роботу реактивного двигуна. При цьому, як зазначають спостерігачі, в РФ активно шукають способи диверсифікації застосування — зокрема, обговорюється можливість запуску «Бандеролі» з наземних пускових платформ, що розширило б географію та щільність ударів.

Чому Київ поки не під масовим вогнем

За оцінкою Костянтина Криволапа, ймовірно, справа саме в різних зонах відповідальності окремих бойових підрозділів, які мають «Бандеролі» у своєму арсеналі. Експерт підкреслює, що важко точно визначити, які саме обмеження діють для росіян: це може бути пов'язано як із фізичним розташуванням ударних угруповань, так і з внутрішнім розподілом завдань між підрозділами. Іншими словами, відсутність масованих ударів по столиці, за його версією, не обов'язково означає технічну нездатність — скоріше це наслідок того, як вибудована сегментація відповідальності за окремі напрямки та цілі.

Характеристики та тактика застосування

Максимальна дальність польоту «Бандеролі» становить близько 500 км, а максимальна швидкість — до 650 км/год. За рахунок реактивного двигуна боєприпас здатний тримати швидкість порядка 600 км/год на марші та перед ударом знижуватися до висоти близько 200 метрів, що робить його складною ціллю для малої та середньої ППО. За словами Криволапа, вперше проти Києва «Бандероль» була застосована у червні 2026 року, після чого використання цього боєприпасу проти України в цілому посилилося. На фото зафіксовано БПЛА «Орион» — штатна повітряна платформа запуску цього гібридного боєприпасу.

Протирічливі дані

У доступних заявах і описаннях є невеликі розбіжності в цифрах і в самій класифікації засобу. Так, максимальна швидкість в одних формулюваннях вказується «до 650 км/год», а в інших — «близько 600 км/год»; ймовірно, йдеться про максимальну та типову маршову швидкості відповідно, але єдиного точного значення в відкритих джерелах не зафіксовано. Крім того, сам об'єкт по‑різному іменується: розробник і частина експертів називають його реактивним бронепроникним боєприпасом, ГУР МОУ — крилатою ракетою, а в аналітиці його трактують як гібрид дрона та ракети. Ці відмінності в термінології та цифрах варто враховувати при оцінці реальних можливостей боєприпасу.

Вразливість для української ППО

Попри високу швидкість і низький профіль на завершальному етапі, «Бандероль» не є невразливою для української протиповітряної оборони. Як зазначав авіаційний експерт Анатолій Храпчинський, за профілем польоту ця дрон‑ракета відповідає крилатій ракеті або реактивному дрону. Водночас її масове застосування створює додаткове навантаження на ППО саме в класі повітряних ракет, тобто змушує систему оборони розподіляти обмежені зенітні засоби між кількома типами загроз одночасно. Таким чином, «Бандероль» уявляє реальну, але не абсолютну загрозу, а її ефективність проти конкретних цілей, включно з Києвом, значною мірою залежить від того, як будуть вибудовані зони відповідальності та щільність ударних угруповань.