---
title: "Дріжджовий прототип і брак коштів: чому Україна не випустила власну вакцину від COVID-19"
description: "Українські вчені у 2021 році створили дріжджовий прототип вакцини від COVID-19 з 93% активністю, але проєкт закрили через високу вартість клінічних випробувань."
date: 2026-10-25T07:05:30.616Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/chomu-ukrayina-ne-zapustila-vakcinu-vid-covid-19
tags: [covid-19, ukraine, science, vaccine, biotechnology]
author: "Олександр Буран"
publisher: "XAB.info"
---

# Дріжджовий прототип і брак коштів: чому Україна не випустила власну вакцину від COVID-19

![Вчений у захисних рукавичках та окулярах тримає пробірку з біологічним зразком у лабораторії](https://xab.info/media/2026/10/25/pochemu-ukraina-ne-zapustila-vakcinu-ot-covid-19/pochemu-ukraina-ne-zapustila-vakcinu-ot-covid-19-1.webp)

## Ключові тези

- Прототип вакцини на основі дріжджів Komagataella phaffii розробили у 2021 році
- Випробування на мишах показали 93% нейтралізуючої активності сироватки крові
- Проєкт згорнули через відсутність фінансування та появу глобальних аналогів
- Україна за роки незалежності не вивела на ринок власної вакцини для людей
- Перспективним напрямом вчені вважають розробку ветеринарних препаратів

Українські вчені ще у 2021 році розробили унікальний прототип вітчизняної вакцини проти COVID-19 на основі дріжджів, який під час лабораторних випробувань на тваринах показав 93% нейтралізуючої активності. Попри перспективні результати та простоту потенційного виробництва, проєкт було остаточно згорнуто наприкінці того ж року. Про причини зупинки масштабної наукової роботи та перспективи біофармацевтичної галузі розповів директор Інституту біології клітини НАН України Костянтин Дмитрук.

### Інноваційна технологія на базі дріжджових клітин

Для створення експериментального препарату дослідники використали дріжджі виду Komagataella phaffii. На поверхні цих одноклітинних організмів вчені розмістили ключовий фрагмент шипоподібного білка коронавірусу SARS-CoV-2, який безпосередньо відповідає за проникнення інфекції в людські клітини. Після температурного прогрівання та інактивації дріжджових клітин препарат набував форми, повністю придатної для перорального застосування у вигляді крапель або таблеток.

Головною технологічною перевагою такого підходу була відносна простота масштабування виробництва. На відміну від складних мРНК-вакцин, що вимагають ультрахолодових ланцюгів постачання, дріжджовий аналог не потребував дорогих і специфічних умов зберігання та транспортування. Це відкривало перспективи для ефективної логістики навіть у віддалених чи кризових регіонах.

### Клінічні бар'єри та фінансовий фактор

Під час доклінічного етапу прототип протестували на лабораторних мишах. Аналіз сироватки крові імунізованих гризунів зафіксував вироблення специфічних антитіл з високою нейтралізуючою активністю на рівні 93%. Проте успішні тести на тваринах лише підтверджують безпеку та імуногенність на початковому етапі, але не гарантують аналогічний результат для людського організму.

Для виходу на стадію клінічних випробувань за участю людей були потрібні колосальні фінансові інвестиції, яких інститут не мав. Як пояснив Костянтин Дмитрук, розробка лікарських засобів вимагає величезних вкладень за високого ризику невдачі. До моменту завершення проєкту на світовому ринку вже з'явилися масово схвалені та доступні міжнародні вакцини, що зробило подальше фінансування вітчизняної розробки економічно недоцільним.

### Перспективи ветеринарного напряму та ринкові реалії

За роки незалежності українська наукова база не змогла вивести на ринок жодної самостійно розробленої вакцини для людей. Висока конкуренція з боку глобальних фармацевтичних гігантів та зарегульованість процесів реєстрації створюють непереборні бар'єри для локальних проєктів без державної підтримки венчурного типу.

Як більш реалістичну альтернативу вчені пропонують переорієнтувати подібні розробки на сферу ветеринарії. Створення вакцин для тварин характеризується простішими процедурами узгодження, меншими витратами часу і грошей, а також стійким попитом з боку вітчизняного агробізнесу. За оцінками експертів, саме у ветеринарному секторі українські наукові розробки здатні найшвидше знайти практичне застосування та комерційний успіх.

## Перевірка фактів і джерела

- [Разработка показала 93% успеха: почему Украина не запустила свою вакцину против Covid-19](https://www.rbc.ua/ukr/news/rozrobka-pokazala-93-uspihu-chomu-ukrayina-1792588709.html) - Первоисточник подтверждает разработку дріжджового прототипа вакцины в 2021 году, результаты на мышах 93%, а также причины закрытия проекта.

## Часті запитання

### На якій основі було створено український прототип вакцини від COVID-19?

Препарат розробили на основі дріжджів Komagataella phaffii з розміщеним на їх поверхні фрагментом білка шипа SARS-CoV-2.

### Чому проєкт з розробки вакцини було закрито?

Дослідження зупинили наприкінці 2021 року через потребу у величезних коштах на клінічні випробування та появу на ринку схвалених вакцин.

### Який напрям вчені вважають більш перспективним для України?

Більш реалістичним напрямом експерти називають ветеринарні вакцини, оскільки вони потребують менших витрат і простіше проходять реєстрацію.