У спекотні літні дні в інтернеті часто з'являються гучні заголовки про надвисокі температури. Соціальні мережі вкриті фотографіями домашніх термометрів із позначками +40°C і вище, навіть коли офіційні джерела не повідомляють про температурні рекорди. Виникає закономірне запитання: чому показники приладів у квартирі чи на балконі так суттєво відрізняються від зведень метеорологів?

Спеціалісти Українського гідрометеорологічного центру (УкрГМЦ) пояснюють цей феномен простими законами фізики. Різниця в показниках виникає через те, як саме відбувається нагрівання предметів під впливом сонця.

Ефект нагрівання поверхонь

У сонячний день сонячне випромінювання нагріває насамперед земну поверхню та різні предмети: асфальт, бетон, металеві конструкції та дахи будинків. Експерти Полтавського обласного центру з гідрометеорології зазначають, що ці об'єкти можуть нагріватися до температур, значно перевищуючих температуру повітря, а потім віддавати накопичене тепло навколишньому середовищу.

Отже, домашній термометр, розташований під прямими сонячними променями чи поблизу нагрітих поверхонь, фіксує не лише температуру повітряної маси, а й теплове випромінювання від навколишніх предметів. Саме тому прилад на сонячному балконі може показувати +45°C, тоді як реальна температура повітря становить лише +30°C.

Стандарт вимірювання: Психрометрична будка

Щоб правильно виміряти саме температуру повітря, метеорологи у всьому світі використовують спеціальний інструмент — психрометричну (метеорологічну) будку. Цю конструкцію запропонував у 1864 році шотландський інженер Томас Стивенсон, і з того часу вона стала міжнародним стандартом.

Попри стрімкий розвиток технологій, конструкція будки за півтора століття майже не змінилася, оскільки вона ідеально вирішує задачу захисту приладів від впливу сонця та опадів. На перший погляд вона нагадує невеликий дерев'яний «домик на ніжках», але кожна деталь має важливе функціональне призначення:

  • Орієнтація: Дверцята будки традиційно відчиняються на північ, що дозволяє уникнути потрапляння прямих сонячних променів на прилади під час спостережень.
  • Вентиляція: Замість суцільних стін використовуються жалюзійні решітки. Через них повітря вільно проходить всередину, забезпечуючи постійне провітрювання, і одночасно захищають прилади від сонця.
  • Теплоізоляція: Додатковий захист від нагрівання забезпечує подвійний дах із повітряною прослойкою між його частинами.

Чому даним метеостанцій можна довіряти

Всередині психрометричної будки розміщуються прилади для вимірювання температури та вологості повітря. Хоча на сучасних автоматизованих метеостанціях все частіше використовуються електронні датчики, принцип залишається незмінним: вимірювання мають проводитися в умовах вільної циркуляції повітря та захисту від сторонніх впливів.

Усі метеорологічні станції працюють за єдиними міжнародними вимогами, розробленими Всесвітньою метеорологічною організацією. Це гарантує, що температура, виміряна в одній країні, може коректно порівнюватися з результатами спостережень у будь-якій іншій точці світу. Крім того, метеорологічні прилади регулярно проходять перевірку та повірку, що виключає похибки обладнання.

Отже, якщо домашній термометр показує значно вищу температуру, ніж вказано в офіційних зведеннях, це не помилка метеорологів. Швидше за все, ваш прилад фіксує вплив нагрітих сонцем поверхонь та прямих променів, а не істинну температуру повітряної маси.