Навіть найгарніший букет може нести несподіване символічне значення. Здавна люди пов'язували окремі квіти з коханням, вірністю та щастям, проте деяким приписували зовсім інший зміст — від ревнощів до розставання. За однією зі сталих прикмет, жовті квіти, подаровані коханою людиною, віщують розлуку: так тлумачать і троянди, і тюльпани. Якщо хлопець приносить їх на побачення, дівчина, яка вірить у прикмету, може сприйняти букет як натяк на прощання. Негативне ставлення до «сонячних» букетів, за даними українських та європейських публікацій, не виникло на порожньому місці — у цієї віри є кілька джерел, що тягнуться від старовинних легенд до вікторіанської «мови квітів».

Легенда про зраду: як червоний колір став жовтим

Із жовтими трояндами пов'язана легенда про зраду. За однією з версій, чоловік запідозрив дружину в невірності, і йому порадили наказати їй кинути червоні троянди у воду: троянди пожовтіли, і він сприйняв це як підтвердження своїх підозр. У переказі, який наводить видання «Главред», герой історії — арабський султан, що повернувся з війни: мудрець дав йому пораду подарувати жінці червоні троянди й залишити їх біля ліжка, а якщо до ранку квіти змінять колір — підозри вірні. До ранку пелюстки стали жовтими, і відтоді цей колір почали вважати символом фальші та зради. У старій Європі жовтий, за тими ж даними, вважався кольором заздрощів і зради, а букет жовтого кольору міг бути офіційним повідомленням про те, що почуття минули.

Вікторіанська «мова квітів»

У квіткових словниках XIX століття мало значення, яка саме квітка була обрана для букета. У «Мові квітів» Кейт Грінуей жовта троянда означала згасаючі ревнощі або кохання, а жовтий тюльпан — безнадійне кохання. При цьому важливо розуміти: ці тлумачення стосуються вікторіанської традиції, а не давніх українських звичаїв. За даними блогу Бодліанської бібліотеки, жовтий тюльпан міг означати і безнадійне кохання, і веселі думки — тобто навіть у межах однієї традиції колір не мав єдиного «правильного» значення.

Як змінилося значення сьогодні

З часом трактування переглянули: сьогодні жовті троянди частіше дарують як знак дружби й радості, а не як прощальний жест. Тим не менш, у побуті збереглися й інші прикмети про подаровані квіти. Якщо букет не простояв у вазі й за день, за повір'ям, він був «не від душі» — так у народі пояснюють, чому одна троянда радує майже тиждень, а інша в'яне до ранку. Є прикмета і про рожевий шип: якщо вколотися, поки розгортаєш букет, це віщує сварку з тим, хто його подарував. Серед побутових забобонів — віра, що подарований плющ приносить у сім'ю сварки, а іноді й розлуку; подібне говорили і про хойю, яку називали «вдовиними сльозами».

Британський фольклор і «сезон поцілунків»

Серед жовтих квітів у британському фольклорі згадують і улекс — колючий кущ. Про нього є жартівлива приказка, яку фіксує Plant-Lore: цілувати кохану людину можна, поки цвіте улекс. При цьому окремі квітки на ньому зустрічаються навіть узимку, тож «сезон поцілунків» за цією логікою триває майже цілий рік. Цей приклад показує, як один і той самий колір у різних культурах і жанрах — від сумного символу розлуки до доброго жарту — набуває протилежних відтінків.

Ворожіння на пелюстках: від ромашки до маку

Для знайомого ворожіння «любить — не любить» достатньо однієї ромашки: згадують людину, яка подобається, і по черзі обривають пелюстки, на першій кажучи «любить», на другій — «не любить», і так до останньої; на якому слові закінчаться пелюстки, такою і буде відповідь. У деяких швейцарських селах, за описом у довіднику «Flora's Pocket Dictionary», хлопці «перевіряли» вірність за маком: одну пелюстку клали в заглиблення лівої долоні, а правою рукою ляскали по ній — якщо пелюстка тріщала з різким звуком, це вважали знаком вірності, а якщо залишалася цілою, підозрювали зраду. У цього звичаю давні корені: подібним способом закохані ворожили ще в Стародавній Греції, про що свідчить візантійський словник «Суда», де пояснено давньогрецьке слово для пелюстки маку або анемони, за яким перевіряли почуття. Таким чином, прикмети про квіти — це живий пласт фольклору, який передавався з епохи в епоху і досі впливає на те, як люди обирають і сприймають букети.