---
title: "ЦПД: Хвиля ШІ-фейків із фото «загиблих» українців — як працюють маніпулятори і як не потрапити на гачок"
description: "🚨 ЦПД попередив про нову хвилю ШІ-фейків: у соцмережах масово поширюються згенеровані фото «загиблих» українців. 🤖 Мета — накрутка охоплень та крадіжка даних через перехід за посиланнями. 🔍 Як розпізнати підробку: ❌ Дивні пальці та руки ❌ «Воскові» обличчя та спотворені риси ❌ Розмитий фон та нечитабельний текст ❌ Відсутність конкретики в описі ⚠️ Не переходьте за підозрілими посиланнями та перевіряйте факти в офіційних джерелах!"
date: 2026-08-06T10:10:01.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/cpd-hvilia-shi-fejkiv-iz-foto-zahyblyh-ukrainciv-uk
tags: [cpd, fake-news, ai-generated, cybersecurity, ukraine, disinformation]
publisher: "XAB.info"
---

# ЦПД: Хвиля ШІ-фейків із фото «загиблих» українців — як працюють маніпулятори і як не потрапити на гачок

![Слово 'FAKE' з вирізаних літер на чорному фоні, що символізує фейкові новини та ІІ-маніпуляції з фотографіями загиблих українців](https://xab.info/media/2026/08/06/cpd-volna-ii-fejkov-s-foto-pogibshih-ukrainscev/cpd-volna-ii-fejkov-s-foto-pogibshih-ukrainscev-1.webp)

## 🎯 Key Points

- ЦПД зафіксував спалах публікацій із ШІ-згенерованими фото жертв обстрілів.
- Мета фейків — накрутка охоплень, набір підписників та збір персональних даних.
- Ключові ознаки підробки: анатомічні помилки рук, дивні риси обличчя, спотворений текст.
- Експерти закликають перевіряти інформацію в офіційних джерелах та не переходити за сумнівними посиланнями.

**Центр протидії дезінформації (ЦПД) зафіксував нову хвилю масового поширення в соціальних мережах сфабрикованих матеріалів. Під виглядом реальних трагічних подій, пов'язаних із російськими обстрілами, боти та недобросовісні автори публікують зображення, згенеровані штучним інтелектом.**

Згідно з даними, отриманими від ЦПД та опублікованими РБК-Україна, метою таких публікацій є не інформування, а експлуатація емоцій українців для накрутки охоплень, набору підписників та збору персональних даних.

### Механіка маніпуляції: від «шокового» контенту до крадіжки даних

Схема роботи дезінформаційних каналів відпрацьована до дрібниць. Алгоритм дій злоумышленників виглядає наступним чином:

- **Генерація контенту:** За допомогою нейромереж створюються реалістичні на перший погляд зображення. На них нібито зображено загиблих або постраждалих українців внаслідок ударів по цивільних об'єктах.

- **Емоційний тригер:** До фотографій додаються агресивні підписи, що викликають гнів, страх чи скорботу. Текст закликає користувачів негайно відреагувати на «жахливу новину».

- **Заклик до дії (CTA):** У описі міститься вимога перейти за стороннім посиланням, щоб побачити «повний список жертв», «докази» або «деталі події».

Експерти ЦПД зазначають, що перехід за такими посиланнями несе серйозні ризики:

- **Накрутка охоплень:** Емоційні кадри провокують користувачів ставити реакції та коментувати, що штучно роздуває віральність каналу.

- **Збір даних:** Підозрілі посилання можуть вести на фішингові сайти, де відбувається крадіжка облікових даних або збір конфіденційної інформації.

- **Переведення трафіку:** Користувачів перенаправляють на сумнівні Telegram-канали або ресурси для подальшої пропаганди.

### Як розпізнати згенероване зображення

Хоча сучасні нейромережі стають досконалішими, вони все ще залишають характерні сліди. Спеціалісти ЦПД склали чек-лист ознак, за якими можна відрізнити ШІ-фейк від реального фото:

- **Анатомічні помилки:** Найпоширеніша проблема генеративних моделей — руки. Зверніть увагу на кількість пальців, їх довжину та вигин. Часто пальці зливаються або мають нереалістичну будову.

- **«Воскове» обличчя:** Шкіра на фото може виглядати надто гладкою, без текстури. Можлива асиметрія рис обличчя, дивний блиск у очах або спотворені зіниці.

- **Нечіткий фон:** Об'єкти на задньому плані часто втрачають геометрію, зливаються в кашу або мають неможливі форми.

- **Текст і символи:** Нейромережі погано справляються з літерами. Якщо на одязі, вивісках чи техніці є текст, він часто виявляється розмитим, спотвореним або написаним несуществуючими символами.

- **Відсутність контексту:** У описі немає конкретики: не вказано точне місце, час події та немає посилання на первинне джерело (наприклад, пресцентр ЗСУ чи місцеві влади).

### Рекомендації щодо цифрової гігієни

В умовах інформаційної війни критичне мислення стає головним інструментом захисту. ЦПД закликає громадян дотримуватися базових правил безпеки:

- **Не переходьте за підозрілими посиланнями**, особливо якщо вони прикріплені до емоційно забарвлених повідомлень.

- **Не підписуйтесь на канали**, які спекулюють на трагедіях без підтвердження фактів.

- **Перевіряйте інформацію** в офіційних джерелах перед тим, як ставити лайки чи репостити матеріал.

Поширення фейків дестабілізує емоційний стан суспільства та відволікає увагу від реальних проблем. Обізнаність — найкращий захист від маніпуляцій.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Удар по Старобельску: как скрывают последствия попадания на ВОТ Луганской области, — расследователи - focus.ua](https://focus.ua)
- [Правда ли, что коллажи со снимками погибших в Старобельске сделаны из чужих фото? - Проверено.Медиа - Проверено.Медиа](https://provereno.media)
- [Фейк РИА «Новости»: детей в Украине вовлекают в «культ смерти» и заставляют «прославлять нацистов» - theins.ru](https://theins.ru)
- [Россия распространяет созданный ИИ фейк об ударе по АЗС в Кременчуге — ЦПД - nv.ua](https://nv.ua)