Данія опинилася на порозі енергетичної кризи, викликаної безпрецедентним попитом на електроенергію з боку дата-центрів. У відповідь на загрозу зриву національних кліматичних цілей уряд країни готує радикальні обмеження, спрямовані проти іноземних техногігантів, переважно американських. Міністр клімату та енергетики Самира Нава відкрито заявила, що пріоритет у розподілі ресурсів тепер надається транспорту, промисловості та опаленню домогосподарств, а не «прожорливим» серверам.

Політичний удар по американських IT-гігантах

Ситуація в данській енергосистемі досягла критичної точки. Аудиторська палата країни вже засудила державного оператора енергосетей Energinet та чиновників за провал у розширенні потужностей. Щоб виправити становище, парламент Данії з переважною більшістю голосів (80% парламентаріїв) підтримав міжпартійну угоду про введення політичного контролю над доступом до енергосистеми.

Суть нового «надзвичайного плану» проста і суворі: американські IT-гіганти будуть переміщені в самий кінець черги на підключення до мережі. Пріоритет отримають звичайні громадяни, лікарні та виробничі підприємства. Виняток зроблено лише для дата-центрів, критично важливих для функціонування охорони здоров'я, оборони та екстрених служб.

Криза Energinet: 60 ГВт заявок проти 7 ГВт потужностей

Фон для цих політичних рішень створила глибока криза в державній енергетичній компанії Energinet. Темпи розширення інфраструктури настільки відстають від графіку, що під загрозою опинився весь «енергетичний перехід» країни. Статистика демонструє масштаб проблеми:

  • Кількість заявок на підключення зросла з 16 у 2020 році до 154 у 2025 році.
  • Загальна запитувана потужність становить 60 ГВт, тоді як пікова потужність всієї енергосистеми Данії — всього 7 ГВт.
  • Приблизно третина всіх заявок припадає на будівництво дата-центрів.

У Energinet зазначають, що ситуацію погіршують самі забудовники та спекулянти. Вони резервують потужності в кількох місцях одночасно, а потім відмовляються від усіх варіантів, крім найвигіднішого. У період з 2023 по 2025 рік кількість таких скасувань подвоїлася і становила 10% від усіх заявок. Це призвело до того, що сумлінні клієнти, включаючи проекти «зеленої» енергетики, опинилися у глухому куті.

Скасування «живої» черги та нові правила гри

Вже у лютому Energinet була змушена відмовитися від принципу «перший прийшов — перший обслугований». Оператор перейшов до пріоритету проектів з високою ступенем готовності та тих, що розташовані в зонах перепроизводства енергії. Весною правила посилили ще більше: тепер перевагу мають проекти з готовними дозволами на будівництво та гарантованим фінансуванням, особливо ті, що готові обмежувати споживання в години пікових навантажень.

Новий законопроєкт фактично легалізує ці заходи, закріплюючи право оператора на «суб'єктивний» вибір між проектами різних типів. За словами Самири Нави, американським техногігантам у Данії більше не раді. Експерти відзначають, що Данія прагне уникнути долі Ірландії, яка стала «серверною» Європи, та зберегти свою цифрову інфраструктуру компактною.

Реальність проти прогнозів

Попри сувору риторику, реальна картина споживання може бути менш драматичною. У грудні 2025 року Енергетичне агентство Данії значно скоригувало свої прогнози. Фактичне споживання електроенергії дата-центрами минулого року виявилося на 70% нижчим за очікування. На горизонті п'яти років прогнозований попит буде приблизно на 60% нижчим за попередні оцінки.

За оцінками Данської асоціації дата-центрів (DDCA), із 15–20 ГВт, заявлених у черзі, дві третини проектів, ймовірно, ніколи не будуть реалізовані. Встановлена потужність ЦОД у країні, швидше за все, становитиме всього 1,2 ГВт. Тим не менш, галузеві експерти наполягають: щоб навести лад, необхідно посилити критерії відбору для всіх секторів економіки, а не лише для індустрії дата-центрів.