Наприкінці серпня 2026 року виробництво бензину в Росії, за даними джерел, впало приблизно до 70% від рівня внутрішнього споживання. Це означає, що країна фактично перестала покривати власний попит на автомобільне паливо силами внутрішніх переробних потужностей. Спад відбувся на тлі серії успішних ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, які є основними виробниками бензину. За оцінками, виробничі показники опустилися до критичного рівня початку липня — того самого піку першої хвилі паливного кризу, який наростав ще з травня.

Ланцюг ударів по НПЗ: Пермь, Нижній Новгород, Ярославль

Протягом останнього тижня дрони нанесли удари по кількох великих нафтопереробних підприємствах РФ. Через пошкодження критичних установок і пожежі повністю або частково зупинили роботу заводи в Пермі, Нижньому Новгороді та Ярославлі. Як зазначають аналітики, саме ці потужності забезпечують значну частку виробництва автомобільного бензину, тому їх виведення з ладу негайно відобразилося на балансі «виробництво — споживання» по всій країні. Масштабні пошкодження заводських управлінь і переробних блоків перетворили точкові інциденти на системний удар по паливному ринку.

Черги на АЗС і зникнення палива з прилавків

Дефіцит палива в російських регіонах відновився наприкінці серпня після короткої перерви в липні, коли місцеві влади намагалися ослабити обмеження на продаж. Автомобілі знову вишиковуються в довгі черги на заправках — зокрема в Ростові-на-Дону, а за повідомленнями, проблема дійшла і до Москви. У багатьох регіонах водії годинами чекають можливості заправити автомобіль, а на частині АЗС пальне взагалі зникає з продажу. На фотографіях із заправних станцій фіксуються щільні потоки машин і робота персоналу в посиленому режимі, що наочно підтверджує напруженість на паливному ринку.

Протирічливі дані

Тут важливо зафіксувати розбіжність між офіційною риторикою та фактичною картиною. Місцеві влади протягом усього періоду кризи неодноразово заявляли про нібито стабілізацію ринку палива та відсутність системного дефіциту. Однак незалежні спостереження та дані про падіння виробництва до 70% споживання, а також масові черги й порожні колонки на АЗС свідчать про протилежне: обмеження і дефіцит не зняті, а повернулися з новою силою. Таким чином, версія «стабілізації», яку транслюють офіційні особи, не підтверджується операційними показниками переробки та ситуацією на заправках.

Коментар Зеленського: експортна економіка змушена імпортувати паливо

На тлі масштабного дефіциту президент України Володимир Зеленський публічно прокоментував проблеми Росії з бензином, звернувши увагу на іронічний контраст: країна, роками будувала свою економіку на експорті енергоносіїв, через власні дії змушена шукати та імпортувати паливо. Цей тезис підкреслює системний характер кризи: економіка РФ опинилася під серйозним тиском внаслідок власної агресії проти України, яка призвела до стійких, а не разових ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Ітог — внутрішній ринок, який не може бути забезпечений власним виробництвом, і зростаюча залежність від зовнішніх поставок в умовах, коли логістика та санкції додатково ускладнюють імпорт.