У коридорах російської власти назріває серйозний конфлікт між реальністю економіки та амбіціями Кремля. Згідно з даними агентства Bloomberg, дефіцит бюджету РФ у 2026 році вже перевищив найпесимістичніші прогнози, однак президент Володимир Путін продовжує наполягати на фінансуванні військових дій в Україні, ігноруючи сигнали тривоги від фінансового блоку.

Економічний тупик і відмова від скорочень

Представники Міністерства фінансів та Центрального банку Росії направили главі держави попередження про те, що поточний рівень військових витрат стає нестерпним тягарем для економіки. Чиновники пропонували розглянути варіант зменшення оборонного бюджету, однак ця пропозиція була відхилена. Натомість Путін доручив Мінфіну шукати резерви для скорочення витрат виключно в цивільних секторах.

Ситуація погіршується позицією Міністерства оборони. За даними джерел, військові виступають проти будь-якого скорочення фінансування, аргументуючи це ризиками для оборонних підприємств, які залежать від держзамовлення. Більше того, відомство вимагає виділення додаткових коштів, незважаючи на те, що бюджетний дефіцит за перший квартал 2026 року досяг 4,58 трлн рублів.

Цифри, що б'ють тривогу

Фінансові показники виглядають критичними. Дефіцит за перші три місяці року вже перевищив запланований на весь рік обсяг, який становив 3,79 трлн рублів. Під час підготовки бюджету на 2026 рік чиновники допускали можливість виникнення дефіциту в розмірі 1,2–1,5 трлн рублів у другій половині року, розраховуючи на завершення конфлікту та подальше зниження військових витрат.

Надії на покращення ситуації за рахунок нафтового експорту, пов'язаного з напруженістю на Близькому Сході, виглядають малоймовірними. Для суттєвого покращення становища ціна на нафту мала б утримуватися вище 100 доларів за барель принаймні протягом року. Навіть у цьому випадку експерти сумніваються, що це усуне системні проблеми: інфляцію, тиск на банківський сектор та уповільнення зростання.

Ілюзії перемоги та реальність фронту

Аналітики вважають, що небажання Путіна згортати військові зусилля свідчить про його переконаність у можливості перемоги в короткостроковій чи середньостроковій перспективі. Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що у президента, ймовірно, викривлене уявлення про реальний хід бойових дій через перебільшені звіти вищого командування.

У реальності скорочення військових витрат зараз поставило б під загрозу окремі ділянки фронту, особливо в умовах українських ударів середньої дальності та контратак. Експерти вказують, що російська економіка демонструє суттєве уповільнення через високі кредитні ставки, західні санкції та удари по нафтопереробних заводах, які вивели з ладу чверть потужностей.

Стагнація як неминучість

Представники російського бізнесу та еліт переконані, що єдиним дієвим способом врятувати економіку є завершення війни. Однак поточний курс веде країну до тривалої стагнації. Вихід із цього стану, на думку експертів, можливий лише за умови потужного зовнішнього поштовху, зокрема — послаблення санкційного тиску, що в нинішніх геополітичних умовах виглядає малоймовірним.