Європейські запаси ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot знизилися до мінімальних позначок, а європейські держави не поспішають передавати їх Україні через відсутність жорстких гарантій поповнення арсеналів із боку США. За оцінками аналітиків агентства Bloomberg, помітне покращення ситуації у цій сфері очікується не раніше ніж за рік на тлі розгортання місцевого виробництва.
Вплив американської допомоги та європейські запаси
Скорочення або раптове припинення військової підтримки з боку Вашингтона не призведе до миттєвого краху української оборони, проте поставить країну вкрай у вразливе становище. Експерти зазначають, що Європі поки що далеко до того, щоб повністю компенсувати американські можливості у трьох ключових сферах: протиповітряна оборона, супутниковий зв'язок та військова розвідка. За словами Єєна Лессера з брюссельського відділення German Marshall Fund, навіть у разі припинення допомоги Київ зможе адаптуватися, але це стане негативним стратегічним сигналом, що додасть впевненості Москві.
Гостра нестача систем Patriot загострилася після того, як президент США Дональд Трамп розв'язав військову кампанію проти Ірану, що зажадало витрати дефіцитних перехоплювачів. Хоча американська адміністрація нещодавно схвалила угоду про продаж Україні ракет на суму 2,1 мільярда доларів, швидкого вирішення проблеми на практиці це не принесе. Національні збройні сили європейських країн неохоче діляться своїми запасами PAC-2 та PAC-3 без міцних союзницьких гарантій.
Перспективи виробництва ракет та європейські альтернативи
Ситуація з постачаннями почне виправлятися за рік, коли Україна зможе розраховувати на боєприпаси, замовлені для європейського виробництва. У період з 2027 по 2028 рік Київ має отримати близько 600 ракет PAC-2, які виробляються на підприємствах у Німеччині. Крім того, наприкінці минулого місяця було оголошено про досягнення нової домовленості щодо випуску ракет PAC-3 на території Польщі.
Водночас обіцяний американською адміністрацієюззз дозвіл налагодити випуск ракет-перехоплювачів безпосередньо в Україні поки залишається нереалізованим. Не спостерігається суттєвого прогресу й у реалізації ініціативи зі створення недорогих систем протиповітряної оборони, про запуск якої у лютому заявляли п'ять європейських країн із найбільшими оборонними бюджетами.
Проблеми у сфері розвідки та супутникового зв'язку
Європейські держави також зазнають серйозних труднощів у порівнянні своїх можливостей з американськими у сфері розвідки та цілевказування. Військові супутники США відіграють критичну роль у відстеженні переміщень російських військ, виявленні потенційних цілей та наданні оперативних попереджень про повітряні удари в режимі реального часу.
Наземна логістика та наведення безпілотників на середніх дистанціях і надалі базуються на терміналах Starlink компанії SpaceX. При цьому європейський аналог під назвою Bromo досі не пройшов схвалення антимонопольних регуляторів через заперечення профспілок і постачальників, а власних космічних засобів Євросоюзу явно недостатньо для задоволення всіх потреб української сторони.
Значення та можливі наслідки ситуації
Сформований дефіцит засобів протиповітряної оборони змушує українське керівництво шукати альтернативні рішення для нейтралізації загрози з боку російських ракетних комплексів. Президент Володимир Зеленський раніше наголошував на необхідності отримання далекобійних ракет Taurus для знищення ворожих пускових установок в умовах нестачі американських протиракет. Подальший розвиток ситуації напряму залежатиме від темпів запуску європейських виробничих ліній та стабільності зовнішньополітичної підтримки.
