На передових ділянках фронту в Україні склалася критична ситуація із забезпеченням артилерійських підрозділів боєприпасами. За оцінкою військової кореспондентки Юлії Кирієнко-Меринової, наразі на одну гармату припадає приблизно два снаряди на добу — показник, який, за її словами, не відповідає вимогам бойового застосування та викликає серйозну занепокоєння серед самих артилеристів. Найбільш гострим дефіцитом вирізняються далекобійні 155-міліметрові снаряди з дальністю стрільби від 29 до 36 кілометрів і більше, які в поточних умовах є ключовим засобом ураження на кіл-зоні, що розширюється.
Підсумки 37-го засідання у форматі «Рамштайн»: акцент на ППО та БПЛА
Оцінка ситуації пролунала за підсумками 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України, яке 17 листопада 2026 року відбулося у Брюсселі. За даними РБК-Україна, західні партнери під час дискусії зробили основний акцент на трьох напрямках: посиленні протиповітряної оборони, розвитку українського виробництва безпілотних літальних апаратів та реалізації програми PURL (Patriot and Ukraine Resilience Link). При цьому, як зазначає Кирієнко-Меринова, внески, спрямовані безпосередньо на артилерійські боєприпаси, виявилися помітно скромнішими за обсягом та пріоритетністю.
Розширення кіл-зони та зростання потреби в далекобійних засобах
Журналістка попереджає, що тактична обстановка на фронті продовжує еволюціонувати: зона ураження, в якій сторони активно застосовують артилерію та ракетні комплекси, невпинно розширюється. За її прогнозом, уже наступного року кіл-зона може досягти 40 кілометрів. Це означає, що потреба в далекобійних засобах ураження — передусім у 155-міліметрових снарядах з дальністю від 29 до 36 км і наддалекобійних боєприпасах, здатних уражати цілі за межами 36 км, — тільки зростатиме. Додатковим фактором поглиблення дефіциту, за словами воєнкора, залишаються системні затримки з постачанням снарядів з боку низки виробників.
Що оголосили союзники: 15 країн із новими пакетами допомоги
За підсумками брюссельського засідання 15 країн оголосили про нові пакети військової допомоги Україні. Серед ключових напрямків — посилення ППО, підтримка українського БПЛА-виробництва та постачання боєприпасів. Зокрема, Велика Британія має намір передати понад 1000 ракет для систем протиповітряної оборони малої дальності. Президент Володимир Зеленський під час зустрічі закликав партнерів надати додаткові 40 винищувачів F-16 та запропонував механізм взаємовигідної співпраці задля забезпечення України ракетами ППО. Міністр оборони Євген Хмара, зі свого боку, звернувся до союзників із закликом розглянути можливість передачі Україні 10% наявних запасів ракет-перехоплювачів, зокрема для зенітно-ракетних комплексів Patriot та IRIS-T.
Ризик системного дефіциту наступного року
Кирієнко-Меринова наголошує, що захист повітряного простору, безумовно, залишається життєво необхідним завданням. Проте, за її оцінкою, якщо артилерійське забезпечення системно відсуватиметься на другий план у структурі військової допомоги, наслідки для фронту проявяться вже наступного року. В умовах кіл-зони, що розширюється, та зимових умов, коли тактичні можливості сторін змінюються, нестача далекобійних 155-міліметрових снарядів здатна призвести до перекосу в балансі сил на окремих ділянках фронту та обмеження можливостей української артилерії щодо виконання завдань вогневої підтримки.