Комітет Державної думи з кримінального та адміністративного законодавства 9 листопада 2026 року рекомендував прийняти в першому читанні законопроєкт, що запроваджує адміністративні штрафи за поширення матеріалів, які дискредитують традиційні російські духовно-моральні цінності. Ініціатива спрямована на регулювання аудіовізуального контенту та захист офіційно затвердженого переліку цінностей, закріпленого в указі президента РФ від листопада 2022 року. Документ встановлює жорсткі фінансові санкції для власників онлайн-платформ і сервісів, які допустили публікацію чи демонстрацію заборонених творів.

Параметри законопроєкту та розміри штрафів

Згідно з положеннями документа, адміністративні покарання вводяться за порушення чинних заборон на поширення матеріалів, які дискредитують традиційні цінності або пропагують їх заперечення. Законопроєкт передбачає диференційовану систему штрафів залежно від статусу правопорушника. Для фізичних осіб суми можуть досягати 10 тисяч рублів, для посадових осіб — до 100 тисяч рублів, а для юридичних осіб — до 700 тисяч рублів. У разі вчинення аналогічного правопорушення повторно санкції суттєво зростають: до 100 тисяч рублів для громадян, до 400 тисяч рублів для посадових осіб та до 3 мільйонів рублів для компаній.

Порядок контролю та винятки з відповідальності

Контроль за виконанням нових норм розділено між профільними відомствами. Адміністративні справи щодо поширення небажаних матеріалів уповноважено порушувати Міністерство культури, тоді як справи про невиконання вимог щодо видалення контенту вестиме Роскомнагляд. Відповідальність власників сервісів не настає в тому разі, якщо спірний твір буде видалено протягом доби з моменту відкликання прокатного посвідчення. Крім того, штрафи не застосовуватимуться за контент, поширення якого почалося до 1 березня 2026 року, або якщо на фільм чи серіал було видано відповідне прокатне посвідчення.

Роз'яснення авторів та перспективи розгляду

Депутат Державної думи Сергій Боярський, який виступає співавтором законопроєкту, пояснив, що під суб'єктами відповідальності в цьому контексті розуміються власники соціальних мереж та аудіовізуальних сервісів, а не пересічні користувачі інтернету. При цьому питання про те, яким саме чином визначатиметься відповідність творів традиційним цінностям, на етапі обговорення в комітеті детально не уточнювалося. Депутати підкреслили, що ключовим критерієм для переслідування стане доведений намір дискредитувати цінності, зафіксовані в президентському указі. Дату проведення першого читання законопроєкту на пленарному засіданні нижньої палати парламенту на момент підготовки матеріалів не уточнювали.

Значення ініціативи для медіапростору

Просування цього законопроєкту знаменує собою подальше посилення державного регулювання сфери цифрових медіа та кінопрокату в Росії. Встановлення великих оборотних штрафів і чітких термінів на видалення контенту стимулює власників платформ до превентивної цензури та ретельнішого відбору розміщуваних творів. У довгостроковій перспективі це може суттєво змінити структуру каталогів стрімінгових сервісів і відеохостингів, мінімізувавши ризики демонстрації матеріалів, які можуть бути витлумачені як такі, що суперечать державній ідеології та традиційним духовно-моральним орієнтирам.