У Квінслендському університеті в Австралії вже майже століття триває найдовший лабораторний експеримент в історії науки. Його мета — наочно довести, що зовні тверда смола насправді є надзвичайно в'язкою рідиною. За весь час спостережень з лійки впало лише дев'ять крапель речовини.

Експеримент, який розпочався у 1927 році

Ініціатором дослідження став австралійський фізик Томас Парнелл. У 1927 році він поставив перед собою завдання: продемонструвати студентам виняткову властивість деяких матеріалів. Речовина, яка візуально та на дотик здається абсолютно твердою, з точки зору фізики може бути рідиною.

Об'єктом дослідження став пек — чорна смолоподібна речовина, яку раніше масово використовували для гідроізоляції човнів. При кімнатній температурі цей матеріал поводиться як тверде тіло: якщо вдарити по ньому молотком, пек просто розіб'ється на шматки. Однак насправді це надзвичайно в'язка рідина.

Як влаштований експеримент

Щоб довести свою теорію, Парнелл нагрів смолу, влив її у скляну закриту лійку та дав речовині осісти протягом трьох років. У 1930 році нижню частину лійки відсікли, дозволивши пеку розпочати свій надзвичайно повільний рух вниз.

Головна причина такої тривалості процесу прихована у феномені в'язкості — здатності рідини чинити опір течії. Якщо вода має низьку в'язкість і ллється миттєво, а мед рухається повільніше, то пек перебуває на зовсім іншому рівні. Розрахунки вчених показали, що ця смола приблизно в 100 мільярдів разів в'язкіша за воду.

Краплі, які чекають десятиліттями

Саме тому падіння кожної окремої краплі перетворюється на подію десятиліття. За весь час з початку експерименту відокремилося лише 9 крапель. Протягом багатьох десятиліть жоден вчений не зміг побачити момент падіння власними очима. Краплі падали або вночі, або під час канікул, а у 2000 році під час падіння восьмої краплі в лабораторії якраз вийшла з ладу відеокамера.

Дев'ята крапля відокремилася у квітні 2014 року під час технічної операції заміни скляного стакана під лійкою. Зараз у лабораторії повільно формується десята крапля. Сьогодні за цим процесом можна спостерігати онлайн за допомогою цілодобової трансляції.