Британські вчені здійснили прорив у галузі альтернативної енергетики, розробивши пристрій, здатний працювати безперервно протягом тисячоліть. Група дослідників з Брістольського університету створила так звану діамантову батарею, яка використовує енергію природного розпаду радіоактивних елементів.

Технологія з відходів

В основі розробки лежить принцип бета-вольтаїки. Вчені взяли за основу відпрацьовані графітові блоки, які накопичуються на зупинених атомних електростанціях. При нагріванні цих блоків радіоактивний вуглець-14, що накопичився на їх поверхні, виділяється у вигляді газу.

Цей газ збирають і піддають переробці при екстремальних температурах і тиску, перетворюючи його на штучні діаманти. Такий підхід вирішує одразу дві глобальні задачі: він суттєво знижує рівень радіоактивності вихідних графітових блоків, здешевлюючи їх зберігання, і створює унікачну сировину для довговічних джерел енергії.

Конструкція та безпека

Отримані діаманти, що складаються з вуглецю-14, самі по собі залишаються радіоактивними і випромінюють бета-частинки (електрони). Для забезпечення безпеки та ефективності система має двохшарову структуру:

  • Внутрішній шар: Радіоактивний кристал, що генерує енергію.
  • Зовнішній шар: Звичайний нерадіоактивний штучний діамант.

Зовнішня оболонка повністю поглинає внутрішнє випромінювання, роблячи пристрій безпечним для людини. Одночасно вона працює як додатковий напівпровідник, підвищуючи коефіцієнт корисної дії (ККД) системи практично до 100%. Вчені підкреслюють, що рівень випромінювання на поверхні такої батареї нижчий, ніж природний радіаційний фон звичайного банана.

Вічна робота та сфери застосування

Ключовою перевагою технології є період напіврозпаду вуглецю-14, який становить 5730 років. Це означає, що пристрій здатний працювати без підзарядки чи заміни довше, ніж існували багато людських цивілізацій.

Однак через невисоку щільність струму ці батареї не підходять для живлення енергоємних пристроїв, таких як смартфони чи електромобілі. Їх ніша — сфери, що вимагають тривалої автономності при мінімальному споживанні енергії в екстремальних умовах, де заміна елементів живлення неможлива чи небезпечна.

Перспективи застосування технології широкі: від космічних апаратів та глибоководних дослідних станцій до медичних імплантатів, таких як кардіостимулятори, та датчиків для важкодоступних зон.